Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого

Присяжнюк Т.I.,

суддів

Косарєва В.I. і Школярова В.Ф.,

за участю прокурора

Колесниченка О.В.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 18 березня 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 3 листопада 2006 року, яким

ОСОБА_1,

IНФОРМАЦIЯ_1

громадянку України,

раніше судиму: 18.08.2000р. за ч.1 ст.229-1,ст.45 КК України (2341-14) на 3 роки позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки; 15.10.2002р. за ч.2 ст.307,ст.71 КК України (2341-14) на 5 років 1 місяць позбавлення волі,

ухвалою Волинського апеляційного суду від 11.01.2003р.

вирок змінено, постановлено вважати засудженою за ч.2 ст.307,ст.71 КК України (2341-14) із застосуванням ст.69 КК України (2341-14) на 3 роки 1 місяць позбавлення волі,

звільнену 8.12.2004р. умовно-достроково на 4 місяці

4 дні,

засуджено

- за ч.2 ст. 307 КК України (2341-14) на 5 років позбавлення волі.

На підставі ст.ст.75,76 КК України (2341-14) ОСОБА_1. звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 3 роки із покладенням певних обов'язків відповідно до ст.76 КК України (2341-14) .

ОСОБА_2,

IНФОРМАЦIЯ_2

громадянку України,

раніше не судиму,

засуджено

- за ч.2 ст. 307 КК України (2341-14) на 5 років позбавлення волі.

На підставі ст.ст.75,76 КК України (2341-14) ОСОБА_2. звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 2 роки із покладенням певних обов'язків відповідно до ст.76 КК України (2341-14) .

Ухвалою апеляційного суду Волинської області від 12 січня 2007 року вирок залишено без зміни.

Згідно з вироком суду, ОСОБА_1. визнана винною і засуджена за те, що вона у другій половині травня 2006 року, за попередньою змовою з ОСОБА_2., в м. Луцьку, вчинила незаконне придбання, зберігання з метою збуту особливо небезпечних наркотичних засобів та збут наркотичних засобів і психотропних речовин, повторно, а також збут психотропних речовин в місцях масового перебування громадян за обставин викладених у вироку.

ОСОБА_2. засуджена за те, що у другій половині травня 2006 року, за попередньою змовою з ОСОБА_1., в м. Луцьку вчинила незаконне придбання, зберігання з метою збуту і збут психотропних речовин, а також збут психотропних речовин в місцях масового перебування громадян за обставин викладених у вироку.

19.05.2006р. ОСОБА_1., знаходячись в АДРЕСА_1, передала ОСОБА_2. психотропну речовину - амфетамін для збуту, яку остання зберігаючи при собі, перенесла до АДРЕСА_2, де збула цю речовину вагою 0.3 г ОСОБА_3. за 100 грн., а зазначені гроші пізніше передала ОСОБА_1.

В другій половині травня 2006р. ОСОБА_1., знаходячись біля АЗС на вул. Яровиця в м. Луцьку, незаконно придбала наркотичний засіб - канабіс, з метою збуту, який перенесла і зберігала вАДРЕСА_1, і 22.05.2006р. незаконно збула вказаний наркотичний засіб вагою 2.02 г ОСОБА_3. за 30 грн.

28.05.2006р. ОСОБА_1., за попередньою змовою з ОСОБА_2., знаходячись в АДРЕСА_1, передала останній психотропну речовину - амфетамін для збуту, яку остання зберігаючи при собі, перенесла до АДРЕСА_2, де збула цю речовину вагою 0.3032 г ОСОБА_3. за 100 грн.

У касаційному поданні прокурор просить вирок і ухвали апеляційного суду щодо ОСОБА_1. і ОСОБА_2. у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону, істотними порушеннями кримінально-процесуального закону та невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину і особі ОСОБА_1. скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Посилається на те, що ОСОБА_1. вчинила тяжкий злочин, на досудовому слідстві визнавала вину частково, раніше два рази була притягнута до кримінальної відповідальності за вчинення аналогічних злочинів, тому суд безпідставно застосував до неї ст.75 КК України (2341-14) . Крім того, судом в порушення санкції ч.2 ст.307 КК України (2341-14) не призначено засудженим додаткове покарання у виді конфіскації майна і не наведено відповідних мотивів щодо його не застосування.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи подання, колегія суддів вважає, що подання підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Доводи у поданні щодо безпідставного незастосування судом додаткового покарання у виді конфіскації майна при звільненні ОСОБА_1. і ОСОБА_2. від покарання з випробуванням не відповідають вимогам закону, оскільки при звільненні на підставі ст.75 КК України (2341-14) від покарання застосування додаткового покарання у виді конфіскації майна відповідно до ст.77 КК України (2341-14) не передбачено.

Підстав вважати, що при звільненні засуджених від покарання судом порушено закон, не має. < /p>

Разом з тим, суд визнавши ОСОБА_1. винною за ч.2 ст307 КК України (2341-14) при призначенні їй покарання на порушення вимог ст.65 КК України (2341-14) по суті не врахував ступінь тяжкості вчиненого нею злочину та дані про її особу і без достатніх підстав звільнив її від покарання на підставі ст.75 КК України (2341-14) .

Iз матеріалів справи видно, що ОСОБА_1. раніше два рази притягувалась до кримінальної відповідальності за вчинення аналогічних злочинів, остання судимість не погашена і не знята, вчинила тяжкий злочин у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, на досудовому слідстві визнавала вину частково.

Крім того, суд не врахував те, що до ОСОБА_1. раніше застосовувалось умовно-дострокове звільнення від покарання, після чого вона на шлях виправлення не стала і вчинила новий злочин.

За таких обставин застосування судом щодо неї ст.75 КК України (2341-14) колегія суддів не може визнати обгрунтованим. Апеляційний суд не виправив помилки суду першої інстанції, а тому вирок і ухвала апеляційного суду підлягають скасуванню, а справа поверненню на новий судовий розгляд.

Якщо при новому розгляді буде встановлена винуватість ОСОБА_1. у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України (2341-14) , то призначене їй покарання із застосуванням ст.75 КК України (2341-14) слід визнати м'яким.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити частково.

Вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 3 листопада 2006 року щодо ОСОБА_1скасувати за м'якістю призначеного покарання, а справу направити на новий судовий розгляд.