2а-780/11/1070 Про зобов'язання видати наказ про припинення проходження державної служби у зв'язку з досягненням державним службовцем граничного віку проходження державної служби, внести до трудової книжки відповідний запис та видати довідку про заробітну плату - 13.12.2012 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі на постанову Київського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі про зобов'язання вчинити певні дії,-

ОСОБА_3 звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі про зобов'язання видати наказ про припинення проходження державної служби у зв'язку з досягненням держаним службовцем граничного віку проходження державної служби, внести до трудової книжки відповідний запис та видати довідку про заробітну плату.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2011 року позов було задоволено, визнано протиправною бездіяльність Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі, що виявилась у неприйнятті наказу про звільнення ОСОБА_3 з посади головного спеціаліста відділу фінансового забезпечення, визнано ОСОБА_3 звільненою з посади головного спеціаліста відділу фінансового забезпечення Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі за ст. 38 Кодексу законів про працю у зв'язку з досягненням граничного віку проходження державної служби з 07.06.2007. Зобов'язано Національну експертну комісію України з питань захисту суспільної моралі внести відповідний запис до трудової книжки ОСОБА_3, здійснити з нею розрахунок та видати довідку про роботу та середню заробітну плату відповідно до ст.ст. 47, 48, 49 Кодексу законів про працю.

На вказану постанову Національна експертна комісія України з питань захисту суспільної моралі подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено, що позивач у квітні 2005 року за результатами конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців центрального апарату Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі була визнана переможцем конкурсу на заміщення вакантної посади головного спеціаліста відділу фінансового забезпечення центрального апарату Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі та рекомендована конкурсною комісією для призначення на вказану посаду (протокол засідання конкурсної комісії від 01.04.2005 №1).

Згідно з наказом Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі від 01.04.2005 №4-к «Про призначення ОСОБА_3.», позивача призначено на посаду головного спеціаліста відділу фінансового забезпечення з випробувальним терміном на один місяць, з посадовим окладом відповідно до штатного розпису.

Цим же наказом ОСОБА_3 встановлено десятий ранг державного службовця, а також відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13.12.1999 №2288 (2288-99-п) встановлено надбавку за особливі умови праці у розмірі 50 відсотків до посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг.

Про призначення ОСОБА_3 на посаду головного спеціаліста відділу фінансового забезпечення за конкурсом та присвоєння десятого рангу державного службовця до трудової книжки позивача внесено відповідні записи.

Однак, колегія суддів звертає увагу на те, що на підтвердження зазначених обставин суду не було надано жодного оригіналу таких документів, про що також зазначено судом першої інстанції.

Зі слів позивача судом першої інстанції також встановлено, що у травні 2005 року, за місяць до настання терміну набуття права на пенсію за віком (07.06.2007), вона подала на ім`я голови Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі заяву про припинення державної служби у зв`язку з досягненням нею граничного віку проходження державної служби, копія якої в неї не зберігалася.

На заяву, подану позивачем в травні 2007, відповідач не відреагував, у зв`язку з чим у листопаді 2007 року позивач повторно звернулася до Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі із заявою про припинення державної служби з тих самих підстав.

Листом від 26.11.2007 №989 відповідач відмовив ОСОБА_3 у прийнятті рішення про звільнення, обґрунтувавши відмову тим, що в Комісії відсутні будь-які документи, які б підтверджували факт її працевлаштування та роботи на посаді головного спеціаліста відділу фінансового забезпечення, та запропонував позивачу надати відповідні підтверджуючі документи.

Свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 повідомили суду першої інстанції, що є працівниками Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі. Щодо перебування позивача у трудових відносинах з Національною експертною комісією України з питань захисту суспільної моралі зазначили, що жодних документів, які б підтверджували цей факт не бачили, а з позивачкою як працівником Комісії під час своєї роботи в центральному апараті ніколи не зустрічалися.

Згідно матеріалів справи, на виконання доручення Кабінету Міністрів України від 09.06.2006 №41-Є-010917/26 робочою групою у складі працівників Головдержслужби, Мінпраці, Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі проведено перевірку інформації, викладеної у колективному зверненні працівників Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі від 31.05.2006 щодо можливих порушень чинного законодавства з боку голови Комісії.

Як вбачається з довідки від 14.07.2006, складеної за результатами такої перевірки, наказом від 01.04.2005 №4-к позивача призначено на посаду головного спеціаліста відділу фінансового забезпечення апарату Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі.

Згідно з висновками, зробленими робочою групою, перевіркою встановлено, зокрема, що позивач перебувала з Комісією у трудових відносинах з 2005 року до моменту проведення перевірки (до 14 липня 2006 року).

Крім того, в довідці відображено, що відомості щодо нарахування та виплати заробітної плати за період з лютого 2005 року до червня 2006 року працівникам Комісії відсутні, чим порушено вимоги статті 115 Кодексу законів про працю України та статті 30 Закону України «Про оплату праці», табелі обліку робочого часу за період з лютого до червня 2006 року відсутні, чим порушено вимоги статті 30 Закону України «Про оплату праці» та наказу Міністерства статистики України від 09.10.2005 №253.

Однак, колегія суддів звертає увагу на те, що до довідки від 14.07.2006, також приєднано окрему думку члена робочої групи, що здійснювала перевірку, - працівника Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі ОСОБА_7, який не погоджується з висновком робочої групи щодо перебування позивача на державній службі, адже, як зазначає ОСОБА_7, дану обставину встановлено на підставі ксерокопій наказів за відсутності оригіналів.

Крім того, колегія суддів зазначає, що записи в трудовій книжці ОСОБА_3 про призначення її на вказану посаду наказом відповідача від 01.04.2005 №4-к та присвоєння рангу державного службовця не засвідчено належною печаткою Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі.

Щодо посилань позивача про втрату Національною експертною комісією України з питань захисту суспільної моралі гербової печатки, про що 07.03.2006 відповідачем надано оголошено в газеті "Урядовий кур`єр", колегія суддів зазначає, що згідно Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 (z0110-93) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за №110, такі записи можуть засвідчуватися печаткою відділу кадрів, а тому відсутність гербової печатки не призводить до неможливості належного засвідчення записів трудової книжки працівника.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про державну службу», крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України (322-08) , державна служба припиняється у разі досягнення державним службовцем граничного віку проходження державної служби.

Згідно ч. 1 ст. 23 цього Закону граничний вік перебування на державній службі становить 60 років для чоловіків і 55 років для жінок.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 Кодексу законів про працю України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу, зокрема, вихід на пенсію, власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Згідно ст. 47 цього Кодексу власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

В силу ст. 49 цього Кодексу власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на даному підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати.

При цьому, відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Порядок ведення трудових книжок визначається Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 3, 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 №301 (301-93-п) «Про трудові книжки працівників встановлено, що трудові книжки зберігаються на підприємствах, в установах і організаціях як документи суворої звітності, а при звільненні працівника трудова книжка видається йому під розписку в журналі обліку.

Згідно п. 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (637-93-п) , за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Таким чином, оцінивши докази у їх сукупності, враховуючи відсутність жодного оригіналу із зазначених документів, колегія суддів прийшла до висновку, що факт перебування позивача на державній службі на посаді головного спеціаліста відділу фінансового забезпечення центрального апарату Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі є не доведеним.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову, а тому апеляційну скаргу Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі необхідно задовольнити, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2011 року - скасувати та ухвалити нову постанову, в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити, оскільки постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права.