Колегія суддів судової палати Верховного Суду України

у кримінальних справах у складі:

головуючого

Міщенка С.М.

суддів

Вус С.М., Глоса Л.Ф.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 18 березня 2008 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Станично-Луганського районного суду Луганської області від 27 вересня 2006 року, яким засуджено

ОСОБА_1,

IНФОРМАЦIЯ_1,

уродженця с. Бізюково Смоленської області,

РФ, жителя с. Передільське Луганської області,

раніше неодноразово судимого, останній раз

14.06.2004 р. за ч.3 ст.185 КК України (2341-14) до

позбавлення волі на 3 роки, із застосуванням

ст.75 КК України (2341-14) з іспитовим строком на 2 роки -

за ч.3 ст.185 КК України (2341-14) до позбавлення волі на 4 роки,

за ч.1 ст.396 КК України (2341-14) до позбавлення волі на 1 рік.

На підставі ст. 70 КК України (2341-14) ОСОБА_1 за сукупністю злочинів остаточно призначено покарання 4 роки 3 місяці позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України (2341-14) ОСОБА_1 за сукупністю вироків остаточно призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі.

Цим же вироком засуджено ОСОБА_2, вирок щодо якого не оскаржується.

Ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 19 грудня 2006 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

ОСОБА_1 засуджено за те, що він 22 березня 2006 р. та 14 травня 2006 р. за попередньою змовою з ОСОБА_2 з проникненням у приміщення вчинив крадіжки майна ОСОБА_3 на загальну суму 3200 грн. та ОСОБА_4 на суму 800 грн.

12 травня 2006 р. ОСОБА_1 вчинив заздалегідь не обіцяне приховування тяжкого злочину - таємного викрадення музичного центру із житла.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить судові рішення скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Вказує, що не був ознайомлений з матеріалами досудового слідства. Твердить, що не погоджувався з позовними вимогами, заявленими потерпілими. Гроші в сумі 1500 грн. потерпілої ОСОБА_3 він не викрадав, телевізор ОСОБА_4 він повернув в робочому стані. Просить пом'якшити покарання, оскільки він характеризується позитивно, на утриманні має двох неповнолітніх дітей, дружина померла.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, за обставин, викладених у вироку, підтверджується сукупністю зібраних та перевірених у судовому засіданні доказів, а саме: частково визнавальними показаннями ОСОБА_1, які він давав на досудовому слідстві та підтвердив під час відтворення обстановки і обставин події, показаннями засудженого ОСОБА_2, показаннями потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4, свідка ОСОБА_5, даними протоколу огляду місця події. Цим доказам суд дав належну оцінку.

Посилання у скарзі засудженого про те, що грошей у сумі 1500 грн. із будинку ОСОБА_3 він не викрадав, є безпідставними та спростовуються показаннями потерпілої про те, що з її будинку було викрадено зазначену суму грошей.

Є необгрунтованими посилання засудженого ОСОБА_1 про те, що він не був ознайомлений з матеріалами досудового слідства. Як убачається з протоколів про оголошення обвинуваченому про закінчення слідства і пред'явлення йому матеріалів справи, ОСОБА_1 власноручно зазначив, що ознайомлений зі справою, заяв та клопотань немає (а.с. 265, 266 т.1).

Кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч.3 ст.185 та ч.1 ст.396 КК України (2341-14) є правильною.

Iстотних порушень норм кримінально-процесуального закону, які б тягли скасування постановлених щодо ОСОБА_1 судових рішень, у справі не встановлено.

Безпідставними є доводи засудженого ОСОБА_1 в частині оспорювання вартості викраденого у ОСОБА_4 телевізора. Так, ОСОБА_1 в судовому засіданні не заперечував щодо вартості телевізора і погодився із заявленим ОСОБА_4 цивільним позовом про стягнення з нього 800 гривень.

Покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України (2341-14) і призначене судом з урахуванням характеру та ступеню тяжкості вчинених злочинів, даних про особу засудженого, який неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності. Судом також враховано і пом'якшуючі обставини, на які посилався засуджений.

Підстав для призначення справи до касаційного розгляду з повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України (1001-05) , немає.

Виходячи з наведеного, керуючись ст. 394 КПК України (1001-05) , колегія суддів Верховного Суду України -

у х в а л и л а :

відмовити у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1.