Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Крещенка А. М.,

суддів Квасневської Н. Д., Пузиревського Є. Б.,

розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 04 квітня 2017 року, у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016080020003982,

Вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 19 грудня 2016 року

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця смт Кушугум Запорізького району Запорізької області, громадянина України, який мешкає за адресою:

АДРЕСА_1

такого, що не маєсудимості, засуджено за ч. 2 ст. 125 КК до покарання у виді 150 годин громадських робіт.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 8530 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 04 квітня 2017 року вирок місцевого суду в частині вирішення цивільного позову змінено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 16530 грн матеріальної шкоди та 15000 грн моральної шкоди.

У решті вирок залишено без зміни.

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено за те, що він 20 листопада 2016 року, приблизно о 02.50 год., знаходячись у приміщенні розважального центру "Капіталіст" (за адресою: пр. Соборний, 92 в м. Запоріжжі), на грунті раптово виниклих неприязних стосунків із раніше не знайомим ОСОБА_2, умисно наніс останньому один удар кулаком правої руки в область обличчя, внаслідок чого заподіяв потерпілому легкі тілесні ушкодження, що спричинили незначну втрату працездатності.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий судовий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вважає, що апеляційний суд у порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність не обґрунтував розміру моральної та матеріальної шкоди, не врахував усіх обставин справи та визначив відшкодування у завищеному, на його думку, розмірі. Зазначає, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 370 КПК.

Перевіривши доводи касаційної скарги та надані до неї копії судових рішень, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити на таких підставах.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення та кваліфікація його дій у касаційному порядку не оспорюються.

Що стосується доводів засудженого про неправильність вирішення апеляційним судом цивільногопозову, то колегія суддів дійшла наступного висновку.

Виходячи зі змісту ст. 128 КПК потерпілий у кримінальному провадженні має право заявити цивільний позов.

Цивільний позов розглядається у кримінальному провадженні за правилами визначеними КПК (4651-17) , а за необхідності застосовуються норми ЦПК (1618-15) , якщо вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Із копії ухвали апеляційного суду убачається, що при вирішенні питання щодо обґрунтованості позову потерпілого та його розміру в частині відшкодування матеріальної шкоди, суд апеляційної інстанції врахував, що всі витрати, зазначені у позові, він поніс внаслідок вчинених щодо нього незаконних винних дій засудженим, які знаходяться у прямому причинно-наслідковому зв'язку з пошкодженням здоров'я та майна потерпілого. Розмір відшкодування у цій частині підтверджений приведеним у судовому засіданні розрахунком і є правильним.

Тому, доводи засудженого про необґрунтоване задоволення цивільного позову в частині відшкодування матеріальної шкоди є безпідставними.

Що стосується тверджень засудженого ОСОБА_1 про невмотивоване збільшення апеляційним судом моральної шкоди, то вони є неспроможними.

Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК моральна шкода може полягати у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Як вбачається з судового рішення, розмір відшкодування моральної шкоди потерпілому було визначено з урахуванням його моральних страждань з вини засудженого, конкретних обставин справи, а також із засад розумності, виваженості та справедливості і підстав вважати його необґрунтовано завищеним, немає.

Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам статей 370, 419 КПК (4651-17) , є законною та вмотивованою.

Таким чином, цивільний позов в частині розміру відшкодування потерпілому моральної та матеріальної шкоди апеляційним судом вирішено з дотриманням вимог чинного законодавства.

Переконливих підстав для скасування судовогорішення з касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 не вбачається.

З урахуванням вищенаведеного, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги засудженого та вважає, що у відкритті провадження слід відмовити на підставі п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК.

Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК, п. 6 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій та статус суддів" від 02 червня 2016 року (1402-19) , колегія суддів

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 04 квітня 2017 року відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.