Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого: Кравченка С. І.,

суддів: Франтовської Т. І., Суржка А. В.,

розглянула касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Тростянецького районного суду Вінницької області від

02 грудня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області

від 10 квітня 2017 року, які постановлені щодо нього,

Вироком Тростянецького районного суду Вінницької області від 02 грудня 2016 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України і постановлено призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. Відповідно до ст. 71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Тростянецького районного суду Вінницької області від 29 грудня 2015 року, та остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років.

Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 10 квітня 2017 року апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 - залишено без задоволення, а згаданий вирок - без зміни.

У касаційній скарзі засудженим ОСОБА_1 порушується питання про перевірку вироку Тростянецького районного суду Вінницької області від 02 грудня 2016 року та ухвали Апеляційного суду Вінницької області від 10 квітня 2017 року у касаційному порядку.

Перевіривши відповідність касаційної скарги вимогам ст. 427 КПК України, колегія суддів дійшла висновку, що скаргу подано без додержання вимог вказаної статті.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування вимог особи, яка її подає. Таке обґрунтування має узгоджуватися з положеннями ч. 1 ст. 438 КПК України, згідно з якими підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

Проте, засуджений ОСОБА_1 у касаційній скарзі вказує, що судом і першої і апеляційної інстанцій залишилися недослідженими ряд обставин, які мали істотне значення для ухвалення законного і обґрунтованого рішення, а висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду. Тобто ОСОБА_1 фактично вказує на неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, що згідно зі ст. 438 КПК України не є підставою для зміни або скасування судових рішень судом касаційної інстанції. Перевірка таких доводів згідно зі ч. 1 ст. 409 КПК України належить до повноважень суду апеляційної інстанції.

Також засудженому ОСОБА_1, який подав касаційну скаргу слід враховувати положення ч. 1 ст. 433 КПК України, якою передбачені межі перегляду кримінального провадження судом касаційної інстанції.

Так, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Крім того, всупереч положенням п. 5 ч 2. ст. 427 КПК України, викладена у касаційній скарзі вимога засудженого М. І. до суду касаційної інстанції не відповідає змісту ст. 436 КПК України щодо рішень, які суд касаційної інстанції має право прийняти за наслідками розгляду касаційної скарги.

Згідно зі ст. 436 КПК України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; змінити судове рішення.

Проте, як убачається із поданої касаційної скарги, ОСОБА_1 у прохальній частині висловлює вимогу щодо скасування як вироку районного суду так і ухвали апеляційного суду, при цьому, зазначаючи дану вимогу, просить призначити новий розгляд кримінального провадження в суді апеляційної інстанції.

З огляду на викладене, касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК України, у зв'язку з цим колегія суддів вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 КПК України залишити скаргу без руху і встановити строк для усунення допущених недоліків, що не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу.

Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Тростянецького районного суду Вінницької області від 02 грудня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 10 квітня 2017 року, які постановлені щодо нього, залишити без руху і надати строк для усунення зазначених недоліків - 10 днів з дня отримання ухвали.

У разі неусунення недоліків касаційної скарги у встановлений судом строк вона буде повернута скаржникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.