Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого, судді Горбатюка С.А. (доповідач) Суддів Мороз Л.Л. Шведа Е.Ю. провівши у порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, Виконавчого комітету Ровеньківської міської ради, третя особа - Служба у справах дітей Виконавчого комітету Ровенської міської ради про скасування розпорядження про приватизацію і визнання свідоцтва про право власності на житло недійсним за касаційною скаргою ОСОБА_6 на постанову Ровеньківського міського суду Луганської області від 25 липня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2013 року

У листопаді 2012 року ОСОБА_4 в Ровеньківському міському суді Луганської області пред'явила позов до ОСОБА_5, ОСОБА_6, Виконавчого комітету Ровеньківської міської ради, третя особа - Служба у справах дітей Виконавчого комітету Ровенської міської ради про скасування розпорядження про приватизацію і визнання свідоцтва про право власності на житло недійсним.

Просила

- Розпорядження виконкому Ровеньківської міської ради № 51 від 27 грудня 2011 року скасувати;

- свідоцтво про право власності, видане на підставі вказаного розпорядження визнати недійсним.

Постановою Ровеньківського міського суду Луганської області від 25 липня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2013 року позов задоволено.

Скасовано Розпорядження від 27.12.2011 року № 51 органа приватизації Виконкому Ровеньківської міської ради.

Визнано недійсним свідоцтво про право власності /НОМЕР_1//27.12.2011/ на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, видане Комунальним підприємством "Ровеньківське бюро технічної інвентаризації" Ровеньківської міської ради від 04 січня 2012 року на ім'я власників ОСОБА_5, ОСОБА_6 відповідно до розпорядження від 27 грудня 2011 року № 51 органу приватизації Виконкому Ровеньківської міської ради.

У касаційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їхні рішення скасувати та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Суди першої та апеляційної інстанцій, розглядаючи справу по суті позовних вимог, виходили із того, що даний спір є публічно-правовим й підлягає вирішенню у порядку адміністративного судочинства.

Колегія суддів вважає, що такий правовий висновок судів не відповідає вимогам чинного процесуального законодавства з огляду на таке. Кодекс адміністративного судочинства України (2747-15) , нормами якого керувалися суди першої та апеляційної інстанцій, набрав чинності з 01 вересня 2005 року.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду з позовом) компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Також згідно зі статтею 15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

З матеріалі справи вбачається, що рішенням Ровеньківського міського суду Луганської області від 15 березня 2012 року в іншій цивільній справі був задоволений зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, Сектору у справах громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб Ровеньківського МВ УМВС України в Луганській області, третя особа - Ровеньківська міська рада Луганської області, яким за ОСОБА_4 та її неповнолітнім сином було визнано право користування житловим приміщенням в квартирі за адресою: АДРЕСА_1. Цим же рішенням задоволено й позов про вселення та зобов'язання зареєструвати позивачів у квартирі. Водночас суд вирішив й питання про зняття з реєстрації ОСОБА_5, ОСОБА_6

Позивач та її неповнолітні діти на теперішній час проживають та зареєстровані в квартирі, розташованій за вказаною адресою.

Також встановлено, що в період розгляду зазначеної справи (вересень 2010 року - 15 березня 2012 року) до вирішення справи по суті, Виконкомом Ровеньківської міської ради видано розпорядження № 51 від 27 грудня 2011 року про приватизацію спірної квартири наймачем квартири ОСОБА_6

На підставі вказаного розпорядження відповідачі ОСОБА_5, ОСОБА_6 одержали свідоцтво про право власності на вказану квартиру

Рішення Виконавчого комітету Ровеньківської міської ради реалізоване шляхом видачі свідоцтва про право власності, а отже, вичерпало свою дію.

Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання.

У зв'язку із цим даний спір не є публічно-правовим і не може бути вирішений відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі у частині позовних вимог, які вирішені по суті, підлягають скасуванню внаслідок неправильного застосування норм процесуального закону із закриттям провадження в адміністративній справі у цій частині позову.

Відповідно до частини першої статті 228 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155, 157 цього Кодексу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 222, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Постанову Ровеньківського міського суду Луганської області від 25 липня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2013 року скасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, Виконавчого комітету Ровеньківської міської ради, третя особа - Служба у справах дітей Виконавчого комітету Ровенської міської ради про скасування розпорядження про приватизацію і визнання свідоцтва про право власності на житло недійсним, закрити.

Роз'яснити, що даний спір може бути вирішений загальними судами у порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) .

ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.