Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні в м.Києві 13 березня 2008 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженої ОСОБА_1 на постановлені щодо неї судові рішення,

вироком Мостицького районного суду Львівської області від 5 липня 2007 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

раніше не судиму,

засуджено за ч.2 ст. 125 КК України на 1 рік обмеження волі, а на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік та зобов"язано без дозволу органу кримінально-виконавчої системи не виїжджати за межі України на постійне місце проживання.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 2.000 грн. моральної шкоди.

Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 21 вересня 2007 року стягнення моральної шкоди на користь ОСОБА_2 зменшено до 1.000 грн.

За наведених у вироку обставин ОСОБА_1 засуджено за те, що вона 5 грудня 2006 року о 9 год. ранку в с.Гусаків Мостицького району, під час конфлікту, що виник на грунті неприязних відносин, завдала палицею два удари по сідницях, кілька ударів по спині та один удар по голові ОСОБА_2, спричинивши потерпілій легкі тілесні ушкодження, які потягли короткочасний розлад здоров"я.

У касаційній скарзі засуджена ОСОБА_1 стверджує, що удару по голові потерпілій вона не наносила і ставить під сумнів висновки судово-медичного обстеження ОСОБА_2 та висновки судово-медичних експертиз з приводу наявності у останньої струсу головного мозку. За змістом скарги у зв'язку із невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи і неправильним застосуванням кримінального закону, ОСОБА_1 просить скасувати постановлені щодо неї судові рішення і направити справу на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що в її задоволенні слід відмовити.

Висновок про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні зазначених дій суд у вироку обгрунтував дослідженими у судовому засіданні доказами, зокрема, показаннями самої засудженої, яка ствердила, що нанесла удар палицею по сідницях потерпілій, але заперечила факт нанесення останній удару по голові; показаннями потерпілої ОСОБА_2 про обставини нанесення їй ОСОБА_1 ударів по спині, сідницях і голові; даними, які містяться у акті судово-медичного дослідження, про наявність у ОСОБА_2 струсу головного мозку, садна на голові, синців на спині та в ділянці таза, які відносяться до легких тілесних ушкоджень; висновком судово-медичної експертизи, яка проводилась на підставі представлених експертам медичних документів, про наявність тілесних ушкоджень у ОСОБА_2, у тому числі струсу головного мозку, який кваліфікується як легке тілесне ушкодження з короткочасним розладом здоров'я, та іншими доказами, аналіз яких суд дав у вироку.

Ставити під сумнів висновки судово-медичного дослідження і судово-медичної експертизи, які проводились спеціалістами в галузі медицини, у колегії суддів немає підстав, а тому твердження ОСОБА_1 що вона не наносила удар по голові потерпілій безпідставні.

За встановлених судом фактичних обставин справи дії ОСОБА_1 за ч.2 ст. 125 КК України кваліфіковано правильно, а покарання призначено відповіно до вимог ст. 65 КК України.

Отже, передбачені законом підстави для призначення даної справи до касаційного розгляду із повідомленням зазначеним у ст. 384 КПК України особам відсутні.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

у задоволенні касаційної скарги засудженої ОСОБА_1 відмовити.