Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 11 березня 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої та апеляційної інстанцій, на судові рішення щодо ОСОБА_1. та ОСОБА_2.,

вироком Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 6 червня 2006 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, таку, що не

має судимості,

засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України на шість років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є її власністю; за ч. 2 ст. 317 КК України на п'ять років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є її власністю.

На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, ОСОБА_1 остаточно визначено шість років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є її власністю;

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_2, такого, що

не має судимості,

засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України на шість років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю; за ч. 2 ст. 317 КК України на п'ять років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, ОСОБА_2. визначено остаточне покарання шість років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 3 жовтня 2006 року вирок щодо засуджених змінено - виключено з мотивувальної частини вироку рішення суду про те, що ОСОБА_1. та ОСОБА_2 вчинили незаконну перевозку наркотичних засобів з метою збуту.

Вирок в частині засудження ОСОБА_1. та ОСОБА_2. за ч. 2 ст. 317 КК України скасовано, а справу в цій частині закрито за недоведеністю їх участі у вчиненні цього злочину. Пом'якшено покарання ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до трьох років і шести місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є її власністю, ОСОБА_2. - за ч. 2 ст. 307 КК України до п'яти років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю. У решті цей вирок залишено без зміни.

ОСОБА_1. та ОСОБА_2. визнано винними у тому, що вони з листопада 2002 року по січень 2003 року разом з особами, справу щодо яких виділено в окреме провадження, та невстановленою особою за попередньою змовою між собою в АДРЕСА_1 незаконно придбавали, виготовляли, та зберігали з метою збуту особливо небезпечну наркотичну речовину - опій ацетильваний.

Так, 28 листопада 2002 року близько 17 год., ОСОБА_2 у будинку АДРЕСА_1 збув ОСОБА_3. за 32 грн. особливо небезпечну наркотичну речовину - опій ацетильований вагою 3.97 г., що у перерахунку на суху речовину становить 0.22 г.

17 грудня 2002 року близько 12 год. 10 хв., ОСОБА_1. у цьому ж будинку збула ОСОБА_3. за 80 грн. особливо небезпечну наркотичну речовину - опій ацетильований вагою 9,5 г., що у перерахунку на суху речовину становить 0.54 г.

18 грудня 2002 року близько 11 год. 30 хв., ОСОБА_2 разом з невстановленою особою у тому ж будинку збув ОСОБА_3. за 96 грн. особливо небезпечну наркотичну речовину - опій ацетильований вагою 11.45 г., що у перерахунку на суху речовину становить 0.65 г.

26 грудня 2002 року близько 15 год. 40 хв. особа справу щодо якої виділено в окреме провадження, у тому ж будинку збула ОСОБА_3. особливо небезпечну наркотичну речовину - опій ацетильований вагою 6.9 г., що у перерахунку на суху речовину становить 0.14 г.

8 січня 2003 року близько 17 год. ОСОБА_2 збув ОСОБА_3. за 56 грн. ацетильований опій вагою 6.7 г., що у перерахунку на суху речовину становить 0.07 г.

Того ж дня працівниками міліції під час обшуку в будинку ОСОБА_1. було виявлено та вилучено особливу небезпечну наркотичну речовину опій -ацетильований вагою 279.5 г. та опій - екстракційний вагою 1.595 г., які вони зберігали з метою збуту.

У касаційному поданні прокурор порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду з направленням справи на новий апеляційний розгляд у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину й особі засуджених внаслідок м'якості. На думку прокурора, дії засуджених за ч. 2 ст. 307 КК України кваліфіковані неправильно, оскільки докази по справі об'єктивно вказують на те, що ОСОБА_1. та ОСОБА_2 вчинили цей злочин у складі організованої групи. Крім того, прокурор зазначає, що апеляційний суд необґрунтовано скасував вирок в частині засудження ОСОБА_1. та ОСОБА_2. за ч. 2 ст. 317 КК України, а справу в цій частині закрив. Також вказує, що апеляційний суд безпідставно застосував до ОСОБА_1. ст. 69 КК України та пом'якшив їй покарання.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора Парусова А.М., який частково підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 377 КПК України в ухвалі апеляційного суду має бути зазначено суть апеляції та докладні мотиви прийнятого рішення. При залишенні апеляції без задоволення в ухвалі апеляційного суду мають бути зазначені підстави, через які апеляцію визнано необґрунтованою.

Як убачається з матеріалів справи, на вирок Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 6 червня 2006 року було подано апеляцію прокурором, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції. Він порушував питання про скасування вироку щодо ОСОБА_1. та ОСОБА_2. унаслідок неправильної перекваліфікації дій засуджених з ч. 3 на ч. 2 ст. 307 КК України, оскільки вказаний злочин, на його думку, вони вчинили у складі організованої групи. Також прокурор вказував на невиправдану м'якість призначеного засудженим покарання. На обґрунтування своїх вимог прокурор в апеляції наводив відповідні доводи.

Проте, апеляційний суд, частково задовольняючи апеляцію захисників ОСОБА_4., ОСОБА_5. й засудженого ОСОБА_2. та змінюючи вирок, апеляцію прокурора залишив без задоволення без наведення мотивів на спростування доводів прокурора щодо вчинення засудженими злочину передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України у складі організованої групи не дав.

Крім того, призначаючи покарання ОСОБА_1 із застосуванням ст. 69 КК України та пом'якшуючи покарання ОСОБА_2., апеляційним судом не наведено переконливих підстав прийняття ним такого рішення, оскільки суд послався на ті ж обставини, які вже були враховані судом першої інстанції при призначенні засудженим покарання.

Отже, апеляційний суд допустив порушення чинного кримінально-процесуального законодавства, яке істотно вплинуло на правильність прийняття рішення, що відповідно до ч. 1 ст. 398 КПК України, є підставою для скасування ухвали апеляційного суду з направленням справи на новий апеляційний розгляд.

При новому розгляді апеляційному суду необхідно розглянути справу з дотриманням чинного законодавства.

Доводи касаційного подання прокурора щодо вчинення злочину в складі організованої групи мають бути перевірені апеляційним судом під час розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів, -

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої та апеляційної інстанцій, задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Донецької області від 3 жовтня 2006 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.