Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Рецебуринського Ю.Й.,

Суддів Ємельянової В.І.,

Стародуба О.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження

заяву про самовідвід судді Стародуба Олександра Павловича у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова (далі - Управління) на постанову Франківського районного суду м. Львова від 18 листопада 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2014 року,

У вересні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними дій Управління щодо відмови у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання відповідно до довідки апеляційного суду Львівської області № 70 від 2 липня 2013 року.

В ході розгляду справи суддя Стародуб О.П. подав заяву про самовідвід на підставі частини третьої статті 28 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до положень частини третьої статті 28 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді касаційної інстанції, не може брати участь у вирішенні цієї ж справи в судах першої і апеляційної інстанцій, у перегляді справи Верховним Судом України, а також у новому її розгляді після скасування постанови або ухвали суду касаційної інстанції.

Постановою Франківського районного суду м. Львова від 18 листопада 2013 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2014 року, позов задоволено.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 14 жовтня 2014 року ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2014 року скасовано, постанову Франківського районного суду м. Львова від 18 листопада 2013 року змінено, виклавши абзац 3 резолютивної частини рішення суду першої інстанції в наступній редакції: "Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова виплачувати ОСОБА_2 з 18 березня 2013 року щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80% заробітної плати судді, працюючого на відповідній посаді, на підставі довідок апеляційного суду Львівської області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за січень, квітень, липень, жовтень, грудень 2012 року та січень 2013 року, його виплату з урахуванням раніше проведених виплат та з урахуванням максимального розміру встановленого частиною 5 статті 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" в редакції Закону України від 8 липня 2011 року № 3668-VI (3668-17) .". В іншій частині постанову Франківського районного суду м. Львова від 18 листопада 2013 року залишено без змін.

25 листопада 2014 року колегією суддів Вищого адміністративного суду України, у складі якої був суддя Стародуб О.П., прийнято додаткову постанову, якою зобов'язано Управління нарахувати та виплатити ОСОБА_2 з 3 червня 2013 року щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 84% без обмежень граничним розміром.

Постановою Верховного Суду України від 24 березня 2015 року постанову Вищого адміністративного суду України від 14 жовтня 2014 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

З врахуванням наведених обставин, суддя Стародуб О.П. не може брати участь у новому розгляді даної справи після скасування постанови суду касаційної інстанції, оскільки вже брав участь у її вирішенні в суді касаційної інстанції.

Керуючись частиною 3 статті 28 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Заяву про самовідвід задовольнити.

Відвести суддю Стародуба Олександра Павловича від розгляду справи за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії

ухвала оскарженню не підлягає