Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі колегії:

головуючого Вільгушинського М. Й., суддів: Наставного В. В., Слинька С. С.,розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу засудженої ОСОБА_1 на вирок Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 04 листопада 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 16 березня 2017 року щодо неї,

Вироком Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 04 листопада 2016 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 3 ст. 368 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією 1/2 частини належного їй майна, з позбавленням права обіймати посади в органах місцевого самоврядування, пов'язаних з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків строком на 3 роки. На підставі ст. 54 КК України ОСОБА_1 позбавлено 9 рангу 4 категорії посадової особи органу місцевого самоврядування.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 16 березня 2017 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 змінено: виключено обвинувачення про внесення ОСОБА_1 з корисливих мотивів 03 вересня 2015 року на пленарне засідання сесії Шевченківської селищної ради пропозицію про розгляд проекту погодження відведення земельної ділянки ОСОБА_2

У решті вирок суду першої інстанції залишено без змін.

07 квітня 2017 року ОСОБА_1 подала до суду касаційної інстанції касаційну скаргу на вищевказані судові рішення щодо неї, яку ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 квітня 2017 року було залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю положенням статей 427, 436, 438 КПК України, та надано п'ятнадцятиденний строк на усунення недоліків.

Звертаючись повторно до суду касаційної інстанції, ОСОБА_1 не усунула всі недоліки своєї касаційної скарги від 07 квітня 2017 року, про які їй було указано у зазначеній вище ухвалі суду касаційної інстанції.

Так, у скарзі, поданій на виконання вимог ухвали суду касаційної інстанції від 19 квітня 2017 року, засуджена не погоджується із оцінкою доказів, наявних у матеріалах провадження, надає їм власну оцінку, зазначаючи про неналежність окремих з них. Окрім того, ОСОБА_1 не зазначає про наявність таких істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були б безумовними підставами для скасування оскаржуваних судових рішень щодо неї судом касаційної інстанції.

Окрім того, ОСОБА_1 зазначаючи вимогу про скасування судових рішень та закриття кримінального провадження щодо неї, не вказує, з яких підстав, передбачених ст. 284 КПК України, його слід закрити.

Тобто засуджена ОСОБА_1 не усунула в установлений строк недоліки касаційної скарги, яку було залишено без руху, а тому касаційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.

Керуючись п. 1 ч. 3 ст. 429 Кримінального процесуального кодексу України,

Повернути касаційну скаргу засудженої ОСОБА_1 на вирок Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 04 листопада 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 16 березня 2017 року щодо неї.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.