Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого

Кравченка К.Т.,

суддів

Скотаря А.М., Кузьменко О.Т.,

за участю прокурора

Казнадзея В.О.,

та адвокатів

ОСОБА_2,

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 6 березня 2008 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_2 на вирок апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 26 вересня 2007 року, яким засуджено

ОСОБА_1,

IНФОРМАЦIЯ_1,

раніше судимого:

1). 26.04.2001 р. за ст.140 ч.2 КК України (2341-14) на 2 роки позбавлення волі;

2). 14.01.2002 р. за ст.185 ч.3 КК України (2341-14) на 3 роки позбавлення волі;

3). 25.11.2003 р. за ст.185 ч.3 КК України (2341-14) на 4 роки 6 місяців позбавлення волі, звільненого 24.03.2007 р. умовно-достроково на 11 місяців 23 дні,

-за п.6 ч.2 ст.115 КК України (2341-14) на довічне позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю;

-за ч.4 ст.187 КК України (2341-14) на 14 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю, на підставі ст.70 КК України (2341-14) за сукупністю злочинів на довічне позбавлення волі, а на підставі ст.71 КК України (2341-14) повністю поглинуто невідбуту частину покарання за попереднім вироком і остаточно призначено на довічне позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2 2.101,76 грн. на користь ТМО № 1 м.Керчі за лікування потерпілого ОСОБА_3, на користь ОСОБА_4 760 грн. матеріальних збитків та 100.000 грн. моральної шкоди.

Згідно з вироком ОСОБА_2 засуджено за вчинення злочинів за наступних обставин.

5 травня 2007 року о 3 год. ночі ОСОБА_1 біля театру ім.Пушкіна на вул.Леніна у м.Керчі, з метою заволодіння чужим майном вчинив напад на ОСОБА_3 і застосовуючи небезпечне життя і здоров"я потерпілого насильство, завдав йому два удари ногою в спину, обхопив рукою шию, а коли потерпілий намагався захиститися, засуджений завдав ОСОБА_3 два удари ножем в тулуб та один удар в шию, спричинивши тяжкі тілесні ушкодження.

9 травня 2007 року о 23 год. ОСОБА_1, перебуваючи в стані, викликаному вживанням хімічних речовин, з метою заволодіння чужим майном напав на сплячого під стіною будівлі міського виконавчого комітету на вул.Кірова у м.Керчі ОСОБА_4 та заволодів мобільним телефоном потерпілого вартістю 700 грн. Далі ОСОБА_1, застосовуючи небезпечне для життя і здоров"я насильство, з метою вбивства ОСОБА_4 з корисливих мотивів, завдав потерпілому чотири удари в шию, спричинивши тяжкі тілесні ушкодження, внаслідок чого настала його смерть, та заволодів майном останнього на загальну суму 1.072 грн.

У касаційній скрзі засуджений ОСОБА_1 стверджує, що не вчиняв напад на потерпілого ОСОБА_3, працівники міліції застосовували до нього недозволені методи ведення слідства і за змістом скарги просить прийняти по справі справедливе рішення. За епізодом вбивства ОСОБА_4 просить врахувати всі пом"якшуючи його вину обставини, молодий вік і замінити довічне позбавлення волі на певний строк позбавлення волі.

Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_2, підтримавшого свою касаційну скаргу, прокурора, який просив залишити вирок без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.

Незважаючи на невизнання вини ОСОБА_1 за епізодом вчинення нападу на потерпілого ОСОБА_3, його вина підтверджується зібраними у справі доказами, які належним чином перевірені в судовому засіданні.

Як вбачається із матеріалів справи, на досудовому слідстві ОСОБА_1 повністю визнав свою вину і детально розповів про обставини вчиненого злочину, а саме, що 5 травня 2007 року він ззаду напав на ОСОБА_3 з метою заволодіння його майном та завдав потерпілому ножем по два удари в тулуб і шию. На слідуючий день ніж він продав.

Потерпілий ОСОБА_3 підтвердив такі показання ОСОБА_2, якого при проведенні слідчих дій впізнав по голосу і рисам обличчя, а сам ОСОБА_1 не заперечував своєї вини при зводинах віч-на-віч з потерпілим.

При проведенні відтворення обстановки і обставин події злочину за участю понятих засуджений вказав місце вчинення злочину, очередність і місця нанесення потерпілому ударів ножем.

Свідок ОСОБА_5 підтвердив в суді, що за 4 грн. придбав у ОСОБА_2 ніж, який згідно з висновком судово-криміналістичної експертизи має длину клінка до зубців 7 см., що не виключає можливості спричинення самим цим ножем тілесних ушкоджень ОСОБА_3, які зазначені у висновку судово-медичної експертизи.

Згідно з даними цієї експертизи ОСОБА_3 були спричинені колото-різані поранення, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя і здоров"я потерпілого в момент їх заподіяння.

Виходячи з наведеного, безпідставними є твердження у скарзі засудженого ОСОБА_2 про непричетність до нападу на потерпілого ОСОБА_3

Висновок про доведеність вини ОСОБА_2 в умисному вбивстві потерпілого ОСОБА_4 суд у вироку обгрунтував дослідженими у судовому засіданні доказами, зокрема, визнавальними показаннями самого засудженого, і що, по суті, у касаційній скарзі ОСОБА_2 не оспорюється, як не оспорюється і правильність кваліфікації його дій за цим епізодом.

З матеріалів кримінальної справи вбачається, що на досудовому слідстві і судом досліджені всі обставини, які могли мати значення для правильного її вирішення; порушень вимог кримінально-процесуального закону, які тягнуть скасування або зміну вироку, у тому числі й тих, які б були пов"язані із застосуванням недозволених методів ведення слідства, перевіркою матеріалів справи не виявлено. Докази, зібрані у справі, є належними, відповідають вимогам допустимості, достатності і достовірності.

На підставі наведеного дії ОСОБА_2 правильно судом кваліфіковані за ч.4 ст.187 КК України (2341-14) як розбійний напад на ОСОБА_3 і ОСОБА_4 з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із заподіянням ОСОБА_3 тяжких тілесних ушкоджень, і за п.6 ч.2 ст.115 КК України (2341-14) як умисне вбивство ОСОБА_4 з корисливих мотивів.

Покарання ОСОБА_1 у виді довічного позбавлення волі призначено відповідно до вимог ст.65 КК України (2341-14) з урахуванням характеру і ступеня суспільної небезпечності вчинених злочинів, даних про його особу, який характеризується негативно, вчинив особливо тяжкий злочин перебуваючи в стані, викликаному вживанням хімічних речовин, раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, перебуває на обліку у лікаря-психіатра з діагнозом соціолізований розлад особистості та у лікаря-нарколога з діагнозом вживання літучих розчинників з сіндромом залежності.

Тому вважати таке покарання надто суворим у колегії суддів немає підстав.

Отже, з огляду на наведене, керуючись ст.ст.395, 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

у х в а л и л а:

касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 26 вересня 2007 року щодо нього - без зміни.