Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого

Пивовара В.Ф.

суддів

Шевченко Т.В., Мороза М.А.

за участю прокурора

Пересунька С.В.

розглянула в судовому засіданні в м.Києві 6 березня 2008 року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_1 та в його інтересах адвоката ОСОБА_2 на судові рішення щодо ОСОБА_1

Вироком Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 17 квітня 2007 року

ОСОБА_1,

IНФОРМАЦIЯ_1,

відповідно до ст.89 КК України (2341-14) такого, що не має судимості,

засуджено за ч.1 ст.122 КК України (2341-14) на 3 роки позбавлення волі;

за ч.4 ст.296 КК України (2341-14) на 3 роки позбавлення волі;

за ч.2 ст.187 КК України (2341-14) із застосуванням ст.69 КК України (2341-14) на 3 роки позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст.70 КК України (2341-14) за сукупністю злочинів остаточно ОСОБА_1 призначено 5 років позбавлення волі, без конфіскації майна.

Цим же вироком засуджені ОСОБА_3 і ОСОБА_4, щодо яких судові рішення у касаційному порядку не оскаржуються.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 16 липня 2007 року вирок щодо ОСОБА_1 змінено: перекваліфіковано його дії з ч.2 ст.187 КК України (2341-14) на с.2 ст.186 КК України (2341-14) і призначено покарання за цим законом із застосуванням ст.69 КК України (2341-14) у виді 3 роки позбавлення волі. На підставі ст.70 КК України (2341-14) за сукупністю злочинів остаточно ОСОБА_1 призначено 5 років позбавлення волі. У решті вирок залишено без зміни.

ОСОБА_1 засуджений за вчинення злочинів за таких обставин.

5 грудня 2005 року близько 14 год. 30 хв. ОСОБА_1 за попередньою змовою з невстановленою особою біля приміщення Запорізького ДМУ по вул.Жуковського у м.Запоріжжі, нанесли ОСОБА_5 удари руками і ногами в різні частини тіла, заподіявши легкі тілесні ушкодження, а також заволоділи його пістолетом "Форт 12 Р" вартістю 1600 грн.

Крім того, 8 листопада 2006 року біля зупинки "Кільце вул.Кремлівська" у м.Запоріжжі ОСОБА_1, діючи спільно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вчинив хуліганство щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_7, в тому числі і з застосуванням пістолету травматичної дії "Форт 12 Р". У результаті хуліганських дій, які супроводжувалися особливою зухвалістю й виключним цинізмом, та продовжувалися тривалий час, було пошкоджено чуже майно та спричинені тілесні ушкодження потерпілим: ОСОБА_6 - легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я; ОСОБА_7 - тілесні ушкодження легкого і середнього ступеню тяжкості, в тому числі і такі, що потягли тривалий розлад здоров'я.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення щодо нього та виправдати його за ч.2 ст.186 КК України (2341-14) . Вказує, що його винність у вчиненні злочинів щодо ОСОБА_5 не доведена. Посилається на порушення його права на захист на досудовому слідстві, а у суді справа розглянута однобічно і неповно.

У касаційній скарзі адвокат ОСОБА_2 просить змінити судові рішення щодо ОСОБА_1: виправдати його за ч.2 ст.186 КК України (2341-14) за недоведеністю його участі у вчиненні цього злочину, і пом'якшити покарання, призначене за інші злочини. Крім того, просить звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання відповідно до ст.75 КК України (2341-14) .

Заслухавши доповідь судді Шевченко Т.В., думку прокурора Пересунька С.В., який вважав, що судові рішення необхідно залишити без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що вони не підлягають задоволенню з таких підстав.

Висновок суду про вчинення ОСОБА_1 відкритого викрадення майна ОСОБА_5, вчиненого за попередньою змовою групою осіб із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, грунтується на доказах, що були досліджені в судовому засіданні. Так, судом дано оцінку показанням ОСОБА_5, який на досудовому слідстві послідовно стверджував, що ОСОБА_1 брав участь у цьому злочині і саме він наніс йому удари ззаду по голові, а коли інший співучасник вирвав у нього з руки пістолет, підхопив його та утік (т.1 а.с.117, 119, 120). Свої показання він підтвердив і на очній ставці з ОСОБА_1 (т.2 а.с.21, 22). Згідно з протоколом пред'явлення фотокарток для впізнання, ОСОБА_5 впізнав ОСОБА_1 по фотокартці як особу, що разом з іншою особою відібрали у нього пістолет (т.1 а.с.118). Як убачається з матеріалів справи пістолет, що належав ОСОБА_5 (т.1 а.с.126), було вилучено у ОСОБА_1 і долучено до справи у якості речового доказу (т.1 а.с.234, 235). Згідно з висновком судово-медичної експертизи у ОСОБА_5 було встановлено наявність легких тілесних ушкоджень, які могли виникнути за обставин, вказаних ним, тобто під час грабежу (т.1 а.с.152, 153).

За таких обставин, доводи касаційних скарг про незаконність судових рішень по справі не можна визнати переконливими.

Iстотних порушень кримінально-процесуального закону, в тому числі і права на захист ОСОБА_1, по справі не встановлено.

Керуючись ст.394 КПК України (1001-05) , колегія суддів

у х в а л и л а :

відмовити у задоволенні касаційних скарг засудженого ОСОБА_1 та його захисника -адвоката ОСОБА_2.