Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого

Пивовара В.Ф.,

суддів

Мороза М.А., Шевченко Т.В.

розглянула у судовому засіданні 6 березня 2008 року в м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Херсонської області на вирок Комсомольського районного суду м. Херсона від 17 вересня 2007 року, яким

ОСОБА_1,

IНФОРМАЦIЯ_1,

уродженку м. Херсона, не судиму,

засуджено за ч. 1 ст. 204 КК України (2341-14) на 1 рік обмеження волі з конфіскацією незаконно виготовленої продукції, а на підставі ст. 75 КК України (2341-14) її звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.

В апеляційному порядку справа не розглядалася.

ОСОБА_1 визнано винною у тому, що вона, не будучи зареєстрованою в органах державної влади як суб'єкт підприємницької діяльності, не маючи права роздрібної торгівлі алкогольними напоями, у період із січня по 2 червня 2007 року здійснювала незаконне придбання незаконно виготовлених алкогольних напоїв за ціною 4 грн. за 0,5 л напою, які незаконно зберігала з метою збуту у кіоску на території ринку та вдома, а також неодноразово незаконно збувала.

У касаційному поданні прокурор, не оспорюючи доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного злочину й правильності кваліфікації її дій, просить скасувати вирок та направити справу на новий судовий розгляд у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону. Посилається на необгрунтоване звільнення засудженої на підставі ст. 75 КК України (2341-14) від додаткового покарання - конфіскації незаконно виготовленої продукції. Зазначає, що за цих обставин призначене ОСОБА_1 покарання слід вважати занадто м'яким.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що у його задоволенні слід відмовити.

Санкція ч. 1 ст. 204 КК України (2341-14) передбачає покарання у виді штрафу або обмеження волі на певний строк із конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання для її виготовлення.

Стаття 51 КК України (2341-14) містить перелік видів покарань, які можуть бути застосовані судом до осіб, визнаних винними у вчиненні злочину. Цей перелік є вичерпним і конфіскація незаконно виготовленої продукції у ньому не значиться.

Як видно з вироку, суд призначив ОСОБА_1 покарання у межах санкції ч. 1 ст. 204 КК України (2341-14) , і, виходячи з конкретних обставин справи, дійшов до обгрунтованого висновку про можливість звільнення її від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України (2341-14) .

З матеріалів справи вбачається, що незаконно виготовлені алкогольні напої визнані у справі речовими доказами, тому суд, вирішуючи у резолютивній частині вироку питання про їх долю, згідно ст. 81 КПК України (1001-05) прийняв рішення про їх знищення.

Тому твердження у касаційному поданні прокурора про те, що судом неправильно застосовано кримінальний закон, є безпідставними.

Вивченням матеріалів справи не виявлено порушень кримінального та кримінально-процесуального закону, які тягнули б скасування постановлених у справі судових рішень.

Отже, передбачені ст. 398 ч. 1 КПК України (1001-05) підстави для призначення справи щодо ОСОБА_1 до касаційного розгляду відсутні.

Керуючись ст. 394 КПК України (1001-05) , колегія суддів

у х в а л и л а :

у задоволенні касаційного подання прокурора відмовити.