Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

головуючого

Паневіна В.О.,

суддів

Коротких О.А., Гриціва М.I.,

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 4 березня 2008 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_1 на судові рішення щодо засудженогоОСОБА_2,

в с т а н о в и л а :

вироком Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 29 грудня 2005 року

ОСОБА_2,

IНФОРМАЦIЯ_1,

такого, що не має судимості,

засуджено :

- за ч. 1 ст. 121 КК України (2341-14) до позбавлення волі на строк п'ять років;

- за ч. 2 ст. 307 КК України (2341-14) до позбавлення волі на строк шість років;

- за ч. 2 ст. 190 КК України (2341-14) до позбавлення волі на строк два роки;

- за ч. 4 ст. 296 КК України (2341-14) до позбавлення волі на строк чотири роки;

- за ч. 2 ст. 186 КК України (2341-14) до позбавлення волі на строк чотири роки;

- за ч. 1 ст. 187 КК України (2341-14) до позбавлення волі на строк три роки;

- за ч. 1 ст. 190 КК України (2341-14) до обмеження волі на строк один рік.

На підставі ст. 70 КК України (2341-14) за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань ОСОБА_2 визначено остаточне покарання позбавлення волі на строк вісім років.

Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 25 квітня 2006 року вирок щодоОСОБА_2 змінено - виключено як зайву кваліфікацію його дій за ч. 1 ст. 190 КК України (2341-14) . У решті цей вирок залишено без зміни.

ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочинів за таких обставин.

16 червня 2003 року близько 20 год. ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння у дворі АДРЕСА_1, на грунті особистих неприязних стосунків під час сварки умисно завдавОСОБА_3 удар ножем в область грудної клітки, внаслідок чого заподіяв йому тяжкі тілесні ушкодження.

19 березня 2004 року близько 20 год. 15 хв. ОСОБА_2, перебуваючи біля вказаного будинку, збув ОСОБА_4 за 50 грн. особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований, вага якого у сухому залишку становила 0,09 г.

8 квітня 2004 року близько 17 год. засуджений, перебуваючи в кафе, що на вул. Комяхова в м. Слов'янську, та зловживаючи довірою ОСОБА_5., заволодів його майном на загальну суму 691 грн.

9 квітня 2004 року близько 11 год. ОСОБА_2, перебуваючи в приміщенні магазину "Декор-сервіс", що на вул. Батюка в м. Слов'янську, та зловживаючи довірою ОСОБА_6, заволодів його майном на загальну суму 610 грн.

У жовтні 2004 року близько 23 год. засуджений, перебуваючи в приміщенні магазину "Людмила", що в буд. № 11 по вул. Бульварній в м. Слов'янську, порушив громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, висловлювався на адресу ОСОБА_7 та ОСОБА_8 нецензурною лайкою.

5 листопада 2004 року близько 21 год. 25 хв.ОСОБА_2, перебуваючи біля того ж магазину, в якому побачив ОСОБА_8, підійшов до автомобіля останнього, де із хуліганських спонукань за допомогою ножа проколов колеса автомобіля, спричинивши потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 612 грн. Коли потерпілий підійшов до засудженого, останній з особливою зухвалістю, погрожуючи спричиненням тілесних ушкоджень, почав розмахувати ножем та намагався нанести ним удар потерпілому.

2 березня 2005 року близько 23 год. 20 хв. ОСОБА_2 разом з невстановленою особою, перебуваючи біля буд. № 11 по вул. Олімпійській у м. Слов'янську, із застосуванням насильства, яке не було небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, відкрито викрав у ОСОБА_9 45 грн. готівкою.

6 березня 2005 року близько 23 год. засуджений, перебуваючи біля буд. № 9 по вул. Олімпійській у м. Слов'янську, із застосуванням насильства, яке було небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, з метою заволодіння майном вчинив напад на ОСОБА_9, заподіявши йому легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_1 вказує на те, що ОСОБА_2 злочини, за які його засуджено не вчиняв, а висновок суду грунтується на суперечливих показаннях потерпілого та свідків, які його обмовляють. Посилається на однобічність та неповноту досудового слідства та судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування кримінального закону та істотні порушення кримінально-процесуального закону. Зі змісту скарги вбачається, що захисник просить судові рішення щодоОСОБА_2 скасувати, а справу закрити.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з таких підстав.

ВинністьОСОБА_2 у вчиненні злочинів підтверджена сукупністю доказів, зібраних по справі, перевірених під час судового розгляду та обгрунтовано покладених судом в основу вироку, зокрема, показаннями потерпілого ОСОБА_3 про обставини заподіяння йому засудженим ножового поранення, показаннями свідків ОСОБА_10,ОСОБА_11, які підтверджували факт нанесення засудженим ножового пораненняОСОБА_3 Згідно з висновком судово-медичної експертизи виявлене у потерпілого проникаюче колото-різане поранення відноситься до тяжких тілесних ушкоджень. Свідки ОСОБА_12 і ОСОБА_13 підтвердили обставини проведення оперативної закупки наркотичних засобів уОСОБА_2, а за даними протоколу обшуку засудженого, у нього вилучено гроші, які були передані ОСОБА_4 за придбаний наркотичний засіб, а також було вилучено рідину, яка за висновком судово-хімічної експертизи являється ацетильованим опієм. Потерпілий ОСОБА_8 підтвердив обставини вчинення засудженим щодо нього хуліганства із застосуванням ножа, із показань свідка ОСОБА_7 вбачається, що вона бачила як засуджений замахувався ножем на ОСОБА_8 Під час досудового слідства потерпілий ОСОБА_9 показував про обставини вчинення ОСОБА_2щодо нього пограбування та розбійного нападу, а із даних протоколу пред'явлення для впізнання видно, що ОСОБА_9 впізнав засудженого, як особу, що вчинила розбійний напад на нього. Свідок ОСОБА_14 підтвердила обставини, за яких засуджений вчинив розбійний напад на ОСОБА_9 Потерпілий ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підтверджували, що саме ОСОБА_2 зловживаючи довірою, заволодів їхніми телефонами.

Сукупність зібраних по справі доказів було ретельно досліджено під час судового розгляду та проаналізовано судом з наведенням у вироку відповідних мотивів, що дало можливість дійти обгрунтованого висновку про доведеність винностіОСОБА_2 у вчиненні злочинів, за які його засуджено.

Дії ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 121, ч. 2 ст. 307,ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 296, ч. 2 ст. 186 та ч. 1 ст. 187 КК України (2341-14) судом кваліфіковано правильно.

Доводи захисника про те, що його підзахисному фактично не пред'являл ося обвинувачення за ч. 1 ст. 121 КК України (2341-14) , є необгрунтованими, оскільки як видно з постанови слідчого від 30 серпня 2003 року, ОСОБА_2 було притягнуто в якості обвинуваченого за ч. 1 ст. 121 КК України (2341-14) , копію постанови він отримав 30 серпня 2003 року (т. 1 а.с. 53).

Як убачається з матеріалів справи, оперативна закупка наркотичних засобів у ОСОБА_2 працівниками міліції проводилася у відповідності із Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність" (2135-12) , а тому доводи касаційної скарги щодо неналежності та недопустимості одержаних доказів збуту засудженим наркотичних засобів є безпідставними.

Доводи захисника про те, що при кваліфікації дійОСОБА_2 за ч. 4 ст. 296 КК України (2341-14) суд допустив неправильне застосування кримінального закону, також є безпідставним, оскільки використання при вчиненні хуліганства ножа для нанесення тілесних ушкоджень є підставою для кваліфікації дії винного за ч. 4 ст. 296 КК України (2341-14) не тільки в тих випадках, коли він заподіює ним тілесні ушкодження, а й тоді коли ця особа за допомогою вказаного предмету створює реальну загрозу для життя та здоров'я потерпілого.

У процесі досудового слідства та при розгляді справи в суді були встановлені і досліджені всі обставини, з'ясування яких мало істотне значення для правильного вирішення справи. Тому колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги захисника ОСОБА_1 про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, однобічність та неповноту досудового слідства і судового розгляду, а також непричетністьОСОБА_2 до вчинення грабежу та розбійного нападу щодо потерпілого ОСОБА_9 й заволодіння майном ОСОБА_5. та ОСОБА_6, зловживаючи їх довірою, є безпідставними.

Аналогічні доводи захисника були ретельно перевірені апеляційним судом і на їх спростування в ухвалі наведені докладні мотиви, які грунтуються на матеріалах справи. З цими висновками суду погоджується і колегія суддів.

Покарання ОСОБА_2 призначено з дотриманням вимог ст. 65 КК України (2341-14) , воно є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Iстотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обгрунтований і справедливий вирок при перевірці справи в касаційному порядку не виявлено.

Отже підстав для призначення справи до касаційного розгляду із повідомленням зазначених у ст. 384 КПК України (1001-05) осіб, немає.

Керуючись ст. 394 КПК України (1001-05) , колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Відмовити в задоволенні касаційної скарги захисника ОСОБА_1 щодо ОСОБА_2, засудженого вироком Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 29 грудня 2005 року.