Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у складі :

головуючого

Паневіна В.О.,

суддів

Коротких О.А., Гриціва М.I.,

за участю прокурора

Сорокіної Л.А.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 4 березня 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Херсонської області на вирок Генічеського районного суду Херсонської області від 5 лютого 2007 року, яким

ОСОБА_1,

IНФОРМАЦIЯ_1,

раніше судимого за ч. 1 ст. 309 КК України (2341-14)

на один рік і п'ять місяців позбавлення волі,

засуджено за ст. 395 КК України (2341-14) до покарання у виді арешту на строк шість місяців.

В апеляційному порядку справа не розглядалася.

ОСОБА_1. визнано винним у тому, що він, знаючи про те, що стосовно нього постановою Білозерського районного суду Херсонської області від 22 січня 2004 року встановлений адміністративний нагляд, з метою ухилення від нього, з 2 жовтня 2004 року самовільно залишив місце свого проживання по АДРЕСА_1.

У касаційному поданні прокурор порушує питання про скасування вироку з направленням справи на новий судовий розгляд у зв'язку з істотними порушеннями кримінально-процесуального закону та невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину й особі засудженого внаслідок м'якості. На думку прокурора, суд у порушення чинного кримінально-процесуального законодавства уразі недоведеності вини за окремими епізодами повинен був виправдати підсудного, а не виключати ці епізоди з обвинувачення. Крім того прокурор зазначає, що висновки суду першої інстанції про відсутність у діях засудженого злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 317 КК України (2341-14) не відповідають фактичним обставинам справи.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора Сорокіної Л.А., яка підтримала касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 327 КПК України (1001-05) у разі, коли в діянні підсудного немає складу злочину, а також коли не доведено його участі у вчиненні злочину, суд постановляє виправдувальний вирок.

Згідно з матеріалами справи досудовим слідством діїОСОБА_1., крім ст. 395 КК України (2341-14) , також були кваліфіковані за ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 317 КК України (2341-14) .

Разом з тим, з мотивувальної частини вироку вбачається, що суд у зв'язку з недоведеністю участі підсудного у вчиненні незаконного придбання, виготовлення з метою збуту, а також збуту особливо небезпечних наркотичних засобів та організацію, утримання місць для незаконного вживання й виробництва особливо небезпечних наркотичних засобів виключив з обвинувачення ці епізоди.

Таким чином, у порушення вимог ч. 4 ст. 327 КПК України (1001-05) суд, визнавши недоведеним винуОСОБА_1. у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 317 КК України (2341-14) , мав прийняти рішення про виправдання його за вказаними епізодами з наведенням підстав виправдання, а не виключати це обвинувачення з вироку.

За таких обставин вирок щодоОСОБА_1. підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд, під час якого необхідно усунути зазначені недоліки та постановити рішення з дотриманням усіх вимог чинного законодавства. Якщо суд дійде висновку щодо доведеності виниОСОБА_1. у злочинах, за якими його притягнуто до кримінальної відповідальності, то йому слід призначити покарання з дотриманням вимог ст. 65 КК України (2341-14) , яке б відповідало ступеню тяжкості злочинів та його особі.

Доводи касаційного подання прокурора щодо невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи стосовно обвинуваченняОСОБА_1. за ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 317 КК України (2341-14) мають бути перевірені під час нового судового розгляду.

Керуючись ст. ст. 394-396 КПК України (1001-05) , колегія суддів, -

у х в а л и л а :

касаційне подання заступника прокурора Херсонської області задовольнити.

Вирок Генічеського районного суду Херсонської області від 5 лютого 2007 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі суду.