У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у складі:
головуючого, судді
Редьки А.I.
суддів
Заголдного В.В. і Лавренюка М.Ю.
розглянувши в судовому засіданні 28 лютого 2008 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою цивільного відповідача ВАТ "Шепетівський цукровий завод" на вирок Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 1 березня 2007 року, яким засуджено
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1,
немаючого судимості,
за ч. 2 ст. 286 КК України (2341-14) на чотири роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на два роки, за ч. 1 ст. 135 КК України (2341-14) на один рік позбавлення волі, на підставі ст. 70 КК України (2341-14) за сукупністю злочинів йому призначено чотири роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на два роки, а на підставі ст. 75 КК України (2341-14) його звільнено від відбування покарання з випробуванням на три роки іспитового строку.
Постановлено стягнути з ВАТ "Шепетівський цукровий завод" на користь ОСОБА_2 283 грн. 30 коп. на відшкодування матеріальної і 15.000 грн. - моральної шкоди, на користь ОСОБА_3. 52 грн. 30 грн. на відшкодування матеріальної і 300 грн. - моральної шкоди, на користь ОСОБА_4. 30.811 грн. 50 коп. на відшкодування матеріальної шкоди і 360 грн. за надання послуг з оцінки автомобіля, а також на користь Шепетівської ЦРЛ 5.835 грн. 50 коп. на відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілих ОСОБА_2 і ОСОБА_3.
Постановою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 2 липня 2007 року ОСОБА_1. звільнено від відбування основного покарання на підставі п. "б" ст. 1 Закону України "Про амністію" від 19 квітня 2007 року (955-16) ,
установила:
Суд визнав ОСОБА_1 винуватим у тому, що він 2 жовтня 2006 року у стані сп'яніння, керуючи вантажним автомобілем "МАЗ-5551", д/н НОМЕР_1, що належить ВАТ "Шепетівський цукровий завод", та рухаючись неподалік в'їзду в с. Білокриниччя Шепетівського району, порушив вимоги п. п. 2.3 "б"; 2.9 "а"; 2.10; 12.1; 12.2; 12.3 Правил дорожнього руху, і, не справившись з керуванням, допустив наїзд на припаркований автомобіль ОСОБА_4. "ВАЗ-21093", д/н НОМЕР_2, в салоні якого знаходилися ОСОБА_2. і ОСОБА_3., які внаслідок ДТП отримали, відповідно, тяжкі і легкі тілесні ушкодження, а ОСОБА_1, поставивши у такий спосіб потерпілих в небезпечний для життя стан, допомоги їм не надав і з місця пригоди втік.
Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 1 серпня 2007 року вирок залишено без зміни.
У касаційній скарзі цивільний відповідач просить скасувати вирок і ухвалу в частині вирішення цивільного позову, а справу - направити на новий судовий розгляд. Твердить, що ОСОБА_1. у трудових відносинах з ВАТ "Шепетівський цукровий завод" не перебував, крім того, на час вчинення ДТП він не виконував трудові обов'язки, а використовував автомобіль у власних інтересах, тому рішення судових інстанцій про стягнення з ВАТ "Шепетівський цукровий завод" матеріальної і моральної шкоди на користь потерпілих є безпідставним.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, за які його засуджено, доведена сукупністю доказів, які містяться в матеріалах справи, у тому числі, показаннями самого засудженого, який неодноразово твердив, що, працюючи водієм ВАТ "Шепетівський цукровий завод" і того дня виконуючи трудові обов'язки, він порушив правила дорожнього руху, вчинив наїзд на припаркований автомобіль "ВАЗ-21093" і з місця ДТП утік, показаннями потерпілих ОСОБА_2. і ОСОБА_3., показаннями свідків, даними висновків судово-медичних експертиз.
Кваліфікація злочинних дій ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 286 і ч. 1 ст. 135 КК України (2341-14) є правильною.
Покарання винуватому призначено у відповідності з вимогами ст. 65 КК України (2341-14) . Обгрунтованим є й рішення суду про застосування акту амністії до ОСОБА_1.
Що ж стосується вироку суду в частині розв'язання цивільного позову, то з ним колегія суддів погоджується. Це рішення, як видно з мотивувальної частини вироку, прийнято з дотриманням норм КПК України (1001-05) , які регулюють розгляд цивільного позову у кримінальному судочинстві. Факт перебування ОСОБА_1 на час ДТП у трудових відносинах з ВАТ "Шепетівський цукровий завод" матеріалами справи доведений. Стягнення сум на користь потерпілих належно вмотивоване.
Будь-яких даних про упередженість органів досудового слідства чи суду, порушення ними норм КПК України (1001-05) , які були б підставою для зміни або скасування судових рішень, не встановлено.
Колегія суддів не знаходить підстав для призначення кримінальної справи до касаційного розгляду з обов'язковим повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України (1001-05) .
Керуючись ст. 394 КПК України (1001-05) , колегія суддів
ухвалила:
відмовити цивільному відповідачу ВАТ "Шепетівський цукровий завод" в задоволенні касаційної скарги.
Судді: Заголдний В.В. Редька А.I. Лавренюк М.Ю.