Колегія суддів судової палати Верховного Суду України у кримінальних справах у складі:

Головуючого

Верещак В.М.,

суддів

Мороза М.А., Канигіної Г.В.,

за участю прокурора

Сорокіної О.А.,

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 28 лютого 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Херсонської області на вирок Дніпровського районного суду м. Херсона від 10 липня 2006 року,

в с т а н о в и л а:

Зазначеним вироком:

ОСОБА_1, 1965 року народження, раніше не судимого,

- засуджено а ст. 185 ч.3 КК України (2341-14) на 3 роки позбавлення волі;

- за ст. 304 КК України (2341-14) на 1 рік позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України (2341-14) остаточно призначено до відбування 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України (2341-14) звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки.

ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 30.04.06 року протягом дня втягнув неповнолітніх ОСОБА_2, IНФОРМАЦIЯ_1, та ОСОБА_3, IНФОРМАЦIЯ_2 у злочинну діяльність, а саме, надав їм пораду та навчив їх як вчинити крадіжку. Після чого ОСОБА_2 разом з ОСОБА_3 за допомогою викраденого раніше ключа, проникли в будинок АДРЕСА_1, звідки викрали майно ОСОБА_4 на загальну суму 16271,05 гривень.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області від 03.10.06 вирок змінено: виключено з резолютивної частини вироку необхідність поміщення ОСОБА_1 до кримінально-виконавчої установи.

У касаційному поданні заступник прокурора Херсонської області просить судові рішення щодо ОСОБА_1 скасувати, у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого, внаслідок його м'якості.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно вимог ст. 65 КК України (2341-14) особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання. Ці вимоги закону судом не дотримані.

Суд при призначенні покарання ОСОБА_1 фактично не врахував характер і ступінь тяжкості скоєного злочину, який законом віднесено до категорії тяжких.

Крім того, ОСОБА_1 за місцем проживання характеризувався негативно, зловживав спиртними напоями, вів паразитичний спосіб життя, не працював, знаходився на утриманні у своєї дружини (а.с. 186)

Суд також не прийняв до уваги роз'яснення п.18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.04 № 2 "Про застосування судами законодавства про відповідальність за втягнення неповнолітніх у злочинну чи іншу антигромадську діяльність" (v0002700-04) , згідно яких втягнення неповнолітніх у злочинну чи іншу антигромадську діяльність батьками, опікунами, тощо, як правило, свідчить про підвищену суспільну небезпечність цих осіб.

3 матеріалів кримінальної справи вбачається, що ОСОБА_1 втягнув в злочинну діяльність свою рідну неповнолітню дочку ОСОБА_2 та її подругу, неповнолітню ОСОБА_3

З урахуванням наведених обставин звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України (2341-14) є незаконним і необгрунтованим.

Отже, вирок Дніпровського районного суду м. Херсона від 10 липня 2006 року та ухвала колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області від 03 жовтня 2006 року підлягають скасуванню у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину і особі засудженого.

Керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів,

у х в а л и л а:

касаційне подання заступника прокурора Херсонської області задовольнити.

Вирок Дніпровського районного суду м. Херсона від 10 липня 2006 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області від 03 жовтня 2006 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.