головуючого

Філатова В.М.

суддів

Вус С.М., Кліменка М.Р.

прокурора

Колесниченко О.В.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 26 лютого 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Чернігівської області на вирок Iчнянського районного суду Чернігівської області від 22 серпня 2006 року, яким засуджено

ОСОБА_1,

IНФОРМАЦIЯ_1народження,

уродженця та мешканця с. Дорогінка

Iчнянського району Чернігівської області,

раніше судимого 16.09.2005р. за ч.1 ст. 309 КК України (2341-14) до позбавлення волі на 2 роки

з іспитовим строком на 1 рік, -

за ч.2 ст. 307 КК України (2341-14) із застосуванням ст. 69 КК України (2341-14) до позбавлення волі на 2 роки;

за ч.2 ст. 309 КК України (2341-14) до позбавлення волі на 2 роки, а на підставі ст. 70 КК України (2341-14) за сукупністю злочинів ОСОБА_1 призначено покарання - 4 роки позбавлення волі.

Відповідно до ст. 71 КК України (2341-14) за сукупністю вироків ОСОБА_1 призначено покарання - 5 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України (2341-14) ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 2 роки.

На ОСОБА_1 покладено обов'язки, передбачені ст. 76 КК України (2341-14) : не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи; повідомляти ці органи про зміну місця проживання та роботи; перший понеділок кожного місяця з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

В апеляційному порядку справа не переглядалася.

ОСОБА_1 засуджено за те, що він 10 січня 2006 року близько 11 години, знаходячись на дорозі с. Дорогінка Iчнянського району Чернігівської області, придбав подрібнену речовину рослинного походження, вагою 345 г, за 5 гривень. Повернувшись додому, ОСОБА_1 більшу частину подрібненої речовини залишив собі, а решту збув ОСОБА_2 Відповідно до висновку експерта вилучена у ОСОБА_1 речовина рослинного походження, загальною вагою 440 г., є особливо небезпечним наркотичним засобом - маковою соломкою.

У касаційному поданні прокурор просить вирок щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. На обгрунтування своїх вимог вказує на те, що призначене засудженому покарання є м'яким і не відповідає тяжкості вчинених ним злочинів. Вважає, що судом належним чином не була врахована та обставина, що ОСОБА_1 вчинив злочин під час іспитового строку. Також суд незаконно поклав на засудженого обов'язок перший понеділок кожного місяця з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

У запереченні на касаційне подання засуджений ОСОБА_1 просить у задоволенні касаційного подання відмовити.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що його необхідно задовольнити з таких підстав.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, за які його засуджено, грунтується на доказах, що були досліджені в судовому засіданні і не оспорюються в касаційному поданні.

Разом з тим, вирок суду в частині призначеного ОСОБА_1 покарання є незаконним та підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.

Призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд не виконав вимог ст.65 КК України (2341-14) , відповідно до яких особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні ОСОБА_1 більш м'якого покарання, ніж передбачено санкцією ч.2 ст.307 КК України (2341-14) , та звільненні його від відбування покарання з випробуванням, суд врахував, що засуджений вину визнав повністю, у вчиненому розкаявся, за місцем проживання характеризується посередньо, добровільно пройшов курс лікування від наркоманії, на утриманні має батька похилого віку.

Проте судом не враховано ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_1 злочинів, один із яких є злочином середньої тяжкості, інший - тяжким, та те, що злочин засудженим вчинено в період іспитового строку за попереднім вироком. Факт перебування на утриманні у засудженого батька похилого віку матеріалами справи не підтверджується, сам засуджений суспільно-корисною працею не займається, ніде не працює.

Відповідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику призначення покарання" №7 (v0007700-03) від 24.10.2003 року, ч.2 ст.75, ч.3 ст.78 КК України (2341-14) у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими у статтях 71 і 72 КК України (2341-14) .

Таким чином, призначене судом покарання не відповідає тяжкості злочинів та особі засудженого, а тому на підставі ч.1 ст.398 КПК України (1001-05) судові рішення підлягають скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд.

Керуючись ст.ст. 394-396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

у х в а л и л а :

касаційне подання заступника прокурора Чернігівської області задовольнити.

Вирок Iчнянського районного суду Чернігівської області від 22 серпня 2006 року щодо ОСОБА_1скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.