Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

головуючого, судді

Редьки А.I.

суддів

Заголдного В.В. і Лавренюка М.Ю.

за участю прокурора

Сорокіної О.А.

розглянувши в судовому засіданні 21 лютого 2008 року в м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням прокурора на вирок Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 20 березня 2007 року, яким засуджено

ОСОБА_1,

IНФОРМАЦIЯ_1,

немаючого судимості на підставі ст. 89 КК України (2341-14) ,

за ч. 3 ст. 286 КК України (2341-14) із застосуванням ст. 69 КК України (2341-14) на п'ять років обмеження волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами на один рік,

установила:

Суд визнав ОСОБА_1 винуватим у тому, що він 11 серпня 2006 року, керуючи автомобілем "ВАЗ-2110",НОМЕР_1, на перехресті автошляху Н.Каховка - Армянськ та автодороги Цюрупинськ - Роздольне - Петропавлівка, виїжджаючи з другорядної дороги на головну, порушив вимоги п. п. 2.3 "б"; 16.11 Правил дорожнього руху, і не справившись з керуванням, допустив зіткнення з автомобілем "МАН", НОМЕР_2, який рухався по головній дорозі, що спричинило смерть пасажирів його автомобіля ОСОБА_2 і ОСОБА_3, а пасажиру ОСОБА_4 - середньої тяжкості тілесне ушкодження.

В апеляційному порядку справа не переглядалася.

Постановою Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 27 квітня 2007 року в порядку ст. ст. 409, 411 КПК України (1001-05) до вироку внесено уточнення про рахування строку покарання з дня прибуття і постановлення засудженого на облік у виправному центрі.

У касаційному поданні прокурор просить скасувати вирок, а справу - направити на новий судовий розгляд. Не оспорюючи правильності встановлення судом фактичних обставин справи та юридичної оцінки дій ОСОБА_1, вказує, що призначене йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України (2341-14) є надмірно м'яким. Крім того, вважає, що судом були допущені істотні порушення кримінально-процесуального закону.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, прокурора, яка підтримала касаційне подання і просила скасувати вирок з направленням справи на новий судовий розгляд, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що підстав для його задоволення немає.

Винуватість ОСОБА_1 в порушенні правил безпеки дорожнього руху, що спричинило загибель кількох осіб, доведена викривальними показаннями самого засудженого про те, що він дійсно того дня, керуючи автомобілем "ВАЗ-2110", їхав з пасажирами ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 в напрямку м. Каховка. На перехресті з головною дорогою не пропустив автомобіль "МАН", з яким відбулося зіткнення. Внаслідок ДТП ОСОБА_2 і ОСОБА_3 були смертельно травмовані, а ОСОБА_4 отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Ці показання засудженого підтверджуються тими даними, що містяться у протоколі огляду місця події, огляду та перевірки технічного стану транспортних засобів, даними висновків судово-медичних експертиз.

Кваліфікація злочинних дій ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 286 КК України (2341-14) є правильною.

Що стосується призначеного ОСОБА_1 покарання, яке, на думку прокурора, є надмірно м'яким, то з цими доводами погодитись не можна.

Cуд, як видно з вироку, виходив із сукупності всіх обставин справи, врахував дані, які характеризують особу засудженого, і ті обставини, що обтяжують і пом'якшують його покарання. Було враховано вік ОСОБА_1, те, що він не має судимості на підставі ст. 89 КК України (2341-14) , позитивно характеризується, має на утриманні неповнолітніх онуків, визнав свою вину і щиро розкаявся, матеріальну шкоду відшкодував у повному обсязі, потерпілі до нього претензій не мають. Тому вважати, що рішення суду про призначення засудженому покарання з застосуванням ст. 69 КК України (2341-14) у виді обмеження волі, є необгрунтованим і таким, що суперечить загальним засадам призначення покарання, підстав немає.

Будь-яких даних про порушення судом норм матеріального або процесуального закону, які були б підставою для зміни чи скасування судових рішень, колегією суддів не встановлено.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

ухвалила:

касаційне подання прокурора залишити без задоволення, а вирок Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 20 березня 2007 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.