Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Слинька С. С., суддів Вільгушинського М. Й., Мороза М. А., розглянувши касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді провадження судом апеляційної інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 11 січня 2017 року щодо ОСОБА_4,

вироком Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 29 серпня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 11 січня 2017 року ОСОБА_4 засуджено за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України на підставі ч. 1 ст. 70 вказаного Кодексу до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

Зі змісту касаційної скарги прокурора вбачається, що він не погоджується з вказаною ухвалою апеляційного суду.

Виходячи з положень ст. 429 КПК України касаційна скарга має відповідати вимогам, визначеним ст. 427 цього Кодексу, відповідно до яких у касаційній скарзі зазначаються: найменування суду касаційної інстанції; прізвище, ім'я, по батькові (найменування), поштова адреса особи, яка подає касаційну скаргу, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є, судове рішення, що оскаржується; обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення; вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції; перелік матеріалів, які додаються.

Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Однак, прокурор вказаних вимог процесуального закону не дотримався.

Так, у касаційній скарзі прокурора не міститься належного обґрунтування явної несправедливості призначеного ОСОБА_4 покарання, а відтак, й необхідності скасування оскаржуваної ухвали апеляційного суду на підставах, передбачених ч. 1 ст. 438 КПК України, з огляду на положення ст. 414 цього Кодексу та зважаючи на приписи статей 50, 65 КК України.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 429 КПК України у разі подання касаційної скарги без додержання вимог, передбачених ст. 427 цього Кодексу, вона залишається без руху.

Враховуючи наведене, керуючись ч. 1 ст. 429 КПК України та п. 6 розділу ХІІ "Прикінцеві та Перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) , колегія суддів

касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді провадження судом апеляційної інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 11 січня 2017 року щодо ОСОБА_4 залишити без руху і надати йому для усунення вказаних недоліків п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали.

У разі невиконання вимог суду касаційну скарги йому буде повернуто.

Ухвала оскарженню не підлягає.