5-4900км07 Про скоєння умисного вбивства - Текст документа

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 07 лютого 2008 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Біляївського районного суду Одеської області від 27 липня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 28 вересня 2006 року.

Вироком Біляївського районного суду Одеської області від 27 липня 2006 року

IНФОРМАЦIЯ_1,

громадянина України,

раніше судимого: 1) 08 червня 1998 року Біляївським районним судом Одеської області за ч. 2 ст. 229-6, ст. 45 КК України 1960 (2001-05) року на 2 роки позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік; 2) 28 жовтня 1999 року цим же судом за ч. 2 ст. 229-3, ч. 2 ст. 229-6, ст. 42 КК України 1960 (2001-05) року на 5 років 56 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, звільненого 20 квітня 2004 року умовно-достроково на 9 місяців 29 днів,-

засуджено за ч. 1 ст. 263 КК України (2341-14) на 2 роки позбавлення волі; за ч. 1 ст. 115 КК України (2341-14) на 11 років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України (2341-14) за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 визначено 11 років позбавлення волі, а на підставі ст. 71 КК України (2341-14) до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднано частину невідбутого покарання за вироком Біляївського районного суду Одеської області від 28 жовтня 1999 року і остаточно визначено 11 років 9 місяців позбавлення волі.

ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за вчинення злочинів за таких обставин.

Так, у період з червня по серпень 2004 року, у денний час, ОСОБА_1, перебуваючи у м. Біляївка Одеської області, у невстановленої слідством особи придбав одноствольну рушницю 16 калібру моделі "ИФ-К" № НОМЕР_1, з якої за місцем свого проживання у АДРЕСА_1 саморобним способом, шляхом укорочування ствола, виготовив обріз і в подальшому зберігав і носив його без передбаченого законом дозволу.

04 квітня 2006 року за місцем проживання ОСОБА_1 було вилучено вказаний обріз рушниці, який згідно висновку судово-балістичної експертизи є стандартною, корокоствольною, гладкоствольною вогнепальною зброєю, придатною для стрільби.

Крім того, ОСОБА_1 IНФОРМАЦIЯ_2, у денний час, перебуваючи за місцем свого проживання, у ході сварки, яка виникла на грунті особистих неприязних стосунків, умисно, з метою вбивства, завдав ОСОБА_2 численні удари дерев'яною ніжкою від телевізора у різні частини тіла, спричинивши йому тілесні ушкодження у виді крововиливу під тверду мозкову оболонку головного мозку правої півкулі, крововиливів у м'які мозкові оболонки головного мозку, крововиливів у шкіряно-фасціальний шматок голови, численних крововиливів обличчя, тулуба, кінцівок, множинних подряпин обличчя, які згідно з висновком судово-медичної експертизи є небезпечними для життя у момент заподіяння і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

Від отриманих ушкоджень потерпілий ОСОБА_2 помер на місці.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 28 вересня 2006 року цей вирок залишено без зміни.

У касаційній скарзі засуджений просить постановлені щодо нього судові рішення скасувати, а справу повернути на додаткове розслідування у зв'язку з однобічністю досудового і судового слідства, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, неправильним застосуванням кримінального закону, невідповідністю призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та його особі й істотним порушенням кримінально-процесуального закону. При цьому посилається на те, що слідство проведено з обвинувальним ухилом. Крім того, вказує на те, що було порушено його право на захист, зокрема йому не було призначено захисника, судове засідання велося без фіксування технічними засобами, хоча було клопотання з цього приводу, він був позбавлений останнього слова в суді першої інстанції, та не був викликаний до апеляційного суду, хоча писав клопотання про це. Зазначає, що у нього не було умислу на позбавлення життя потерпілого та стверджує, що вчинив вбивство потерпілого ОСОБА_2, перебуваючи у стані сильного душевного хвилювання. Також вважає, що в його діях відсутні ознаки злочину, передбаченого ст. 263 КК України (2341-14) , оскільки вилучена у нього рушниця є стандартною гладкоствольною зброєю, а тому, на його думку, його дії містять ознаки адміністративного правопорушення.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який заперечував проти задоволення касаційної скарги, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає що вона підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ч. 2 ст. 377 КПК України (1001-05) при залишенні апеляції без задоволення в ухвалі апеляційного суду мають бути зазначені підставі, з яких апеляцію визнано необгрунтованою. На виконання цієї вимоги в ухвалі слід проаналізувати, співставивши з наявними у справі та додатково поданими матеріалами, всі доводи, наведені в апеляції, і дати на кожен із них вичерпну відповідь.

У справі щодо ОСОБА_1 апеляційний суд зазначену вимогу закону повною мірою не виконав.

Засуджений подав умотивовану апеляцію, в якій детально пояснив, чому він не погоджується з висновками суду першої інстанції, та порушив питання про скасування вироку внаслідок істотної неповноти досудового та судового слідства, неправильного застосування кримінального та істотних порушень кримінально-процесуального закону. На обгрунтування своїх вимог засуджений навів доводи, які заслуговували на увагу і мали бути ретельно перевірені апеляційним судом.

Однак, залишаючи апеляцію ОСОБА_1 без задоволення, апеляційний суд, не перевіривши належним чином усі наведені у ній доводи, не дав в ухвалі вичерпної відповіді на них і не зазначив підстави, з яких визнав ці доводи необгрунтованими, а обмежився загальною фразою про те, що винність засудженого підтверджена викладеними у вироку доказами, не розкривши їх суті та не виклавши взагалі ніяких суджень щодо призначеної засудженому міри покарання, хоча в апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилався і на суворість призначеного йому покарання.

За таких обставин, ухвала апеляційного суду у даній справі підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий апеляційний розгляд, під час якого апеляційному суду необхідно ретельно дослідити зібрані у справі докази й дати їм та висновкам суду першої інстанції належну оцінку, ухваливши, в разі необхідності, рішення про проведення судового слідства, а також перевірити кожен із доводів, наведених в апеляції ОСОБА_1, і, з урахуванням усіх обставин справи, ухвалити одне з рішень, передбачених ст. 366 КПК, України (1001-05) , та викласти його у відповідному процесуальному документі згідно з вимогами закону.