Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Франтовської Т.І.,

суддів Кравченка С.І., Суржка А.В.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Олександрівського районного суду Донецької області від 11 вересня 2015 року й ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 27 жовтня 2016 року,

Ухвалою Олександрівського районного суду Донецької області від 11 вересня 2015 року ОСОБА_1 направлено для відбування покарання призначеного вироком Покровського районного суду Дніпропетровської області від 15 квітня 2015 року за ч. 2 ст. 260 КК України у виді 5 років позбавлення волі.

Апеляційний суд Донецької області ухвалою від 27 жовтня 2016 року відмовив ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення районного суду.

Не погодившись з рішеннями судів, засуджений звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою, в якій просить вищевказані судові рішення скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

Перевіривши порядок та строки касаційного оскарження, відповідно до вимог ст. 426 КПК України, доводи касаційної скарги, дослідивши додані до неї копії судових рішень колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу слід повернути особі, яка її подала.

Відповідно до ч. 2 ст. 424 КПК України у касаційному порядку можуть бути оскаржені вироки та ухвали про застосування або відмову у застосуванні примусових заходів медичного чи виховного характеру суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції, постановлені щодо зазначених судових рішень суду першої інстанції.

Зі змісту касаційної скарги та доданих до неї копій судових рішень вбачається, що ухвала Олександрівського районного суду Донецької області від 11 вересня 2015 року в апеляційному порядку не переглядалася, а тому не може бути предметом касаційного розгляду.

Що стосується доводів касаційної скарги на ухвалу апеляційного суду про відмову у поновленні строку на апеляційне оскарження Олександрівського районного суду Донецької області від11 вересня 2015 року, то колегія суддів дійшла наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 426 КПК України касаційну скаргу на судові рішення може бути подано особою протягом трьох місяців із дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк із дня вручення йому копії судового рішення.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК України касаційна скарга повертається, якщо її подано після закінчення строку касаційного оскарження, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд касаційної інстанції за заявою такої особи не знайшов підстав для його поновлення.

Згідно даних наявних у ВССУ копію ухвали Апеляційного суду Донецької області від 27 жовтня 2016 року засуджений отримав 07 грудня 2016 року.

Касаційну скаргу, згідно зі штампом поштових відправлень, засуджений подав 30 березня 2017 року, тобто поза межами строку на касаційне оскарження. Клопотань про поновлення строку на касаційне оскарження від ОСОБА_1 до суду касаційної інстанції не надходило.

З урахуванням зазначеного колегія суддів дійшла до висновку, що касаційна скарга підлягає поверненню на підставі п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК України.

Керуючись п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу на ухвалу Олександрівського районного суду Донецької області від 11 вересня 2015 року й ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 27 жовтня 2016 року повернути ОСОБА_1.

Ухвала оскарженню не підлягає.