Вищий спеціалізований суд України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі колегії:

головуючого Єленіної Ж.М., суддів: Британчука В.В., Леона О.І., за участю секретаря судового засідання прокурора Гапона В.О., ОСОБА_5, розглянувши в судовому засіданні кримінальне провадження № 12016180010000364 за касаційною скаргою прокурора на ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 04 липня 2016 року,

За вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 19 квітня 2016 року, який змінений ухвалою апеляційного суду,

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 раніше не судимого, засуджено за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді 200 годин громадських робіт строк. На підставі ст. 105 КК України звільнено ОСОБА_6 від покарання із застосуванням до нього примусових заходів виховного характеру у виді застереження та передачі на строк 1 рік під нагляд матері - ОСОБА_7

Вирішено питання про процесуальні витрати та речові докази.

Ухвалою апеляційного суду вирок міського суду щодо неповнолітнього ОСОБА_6 в частині призначеного йому покарання змінено.

Постановлено вважати неповнолітнього ОСОБА_6 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.

На підставі ст. 105 КК України звільнено від покарання,застосовано до ОСОБА_6 примусові заходи виховного характеру у виді застереження та передачі на 1 рік під нагляд матері - ОСОБА_7

В решті вирок суду залишено без зміни.

За вироком суду ОСОБА_6 визнано винуватим у тому, що він 15 липня 2015 року в приміщенні гіпермаркету "Велмарт" на вул. Макарова 23 у м. Рівне, а саме в магазині "SevenHill", шляхом вільного доступу вкрав майно, яке належало приватному підприємцю ОСОБА_8, вартістю 395 грн., чим завдав матеріальної шкоди на вказану суму.

У касаційній скарзі прокурор посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції кримінального закону, ставить питання про скасування ухвали суду та призначення справи до нового розгляду в суді апеляційної інстанції.

Стверджує, змінюючи вирок, апеляційний суд неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, зокрема положення статей 74, 105 КК України, звільнив неповнолітнього від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру, водночас дійшов висновку, що зазначати вид і розмір покарання непотрібно, при цьому не навів відповідних мотивів такого рішення. Ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 419 КПК України.

До початку касаційного розгляду кримінального провадження від прокурора надійшла заява про відмову від касаційної скарги на ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 04 липня 2016 року в порядку ст. 432 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, яка просила закрити касаційне провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та зміст заяви прокурора, суд дійшов висновку про таке.

Відповідно до ст.ст. 403, 432 КПК України якщо немає заперечень інших осіб, які подали скаргу, проти закриття провадження у зв'язку з відмовою від скарги, суд своєю ухвалою закриває провадження.

Заперечень проти закриття касаційного провадження не надійшло.

Керуючись статтями 403, 436 КПК України, п. 6 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) суд

Закрити касаційне провадження в кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 у зв'язку з відмовою прокурора від касаційної скарги.

Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню не підлягає.