Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Британчука В.В.,

суддів: Єленіної Ж.М., Сахна Р.І.,

при секретарі

судового засідання Асановій Є.С.,

за участю прокурора Чабанюк Т.В.,

розглянувши в судовому засіданні в межах кримінального провадження № 12013010170000583 касаційну скаргу прокурора на ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 04 березня 2016 року щодо ОСОБА_2,

За вироком Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 25 грудня 2015 року, залишеним без змін апеляційним судом, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 громадянина України, такого, що не має судимості, визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК, і виправдано.

Органами досудового розслідування ОСОБА_2 обвинувачувався у незаконному зберіганні, перевезенні з метою збуту й у незаконному збуті психотропної речовини, обіг якої обмежено, - метамфетаміну за таких обставин.

03 вересня 2013 року близько 17.30 год. ОСОБА_2 біля будинку № 12 на вул. Сєдова у м. Козятині незаконно збув за 300 грн ОСОБА_3 метамфетамін вагою 0,0037 г (у перерахунку на суху речовину), який зберігав і перевозив в автомобілі марки ВАЗ-2106 (державний номерний знак НОМЕР_1).

24 вересня 2013 року близько 21.00 год. він же біля ВАТ "Козятинська швейна фабрика" на вул. Матросова, 80 у тому ж місті незаконно збув за 300 грн ОСОБА_3 метамфетамін вагою 0,0070 г (у перерахунку на суху речовину), який зберігав і перевозив в зазначеному автомобілі.

Виправдовуючи ОСОБА_2, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що орган досудового слідства не надав суду достатніх допустимих доказів для доведення винуватості особи в суді, а можливість їх отримання вичерпано. На підставі цього цей суд у вироку зазначив, що стороною обвинувачення не було доведено, що в діях ОСОБА_2 є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК, визнав останнього невинуватим і виправдав.

У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд кримінального провадження в суді апеляційної інстанції у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону під час її ухвалення. Вважає, що апеляційний суд не дав належної вмотивованої оцінки апеляційним доводам прокурора, безпідставно відкинув докази обвинувачення (зокрема, незаконно визнав недопустимими доказами протокол огляду та помітки грошових купюр, огляду покупця та оперативної закупки від 24 вересня 2013 року, не звернув уваги на показання свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які викривали ОСОБА_2, на спростування показань свідка ОСОБА_6.), чим цей суд порушив вимоги ст. 419 КПК. Також скаржник вважає, що апеляційний суд усупереч вимогам ч. 3 ст. 404 КПК не задовольнив клопотання прокурора про повторний допит свідків.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримання касаційної скарги, обговоривши доводи, наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню на таких підставах.

Згідно зі ст. 419 КПК в мотивувальній частині ухвали суду апеляційної інстанції мають зазначатись узагальнені доводи осіб, котрі подали апеляційні скарги, мотиви, з яких цей суд виходив при постановленні ухвали, та положення закону, якими він керувався. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі вищевказаного суду має бути зазначено підстави, на яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.

Переглядаючи виправдувальний вирок щодо ОСОБА_2, апеляційний суд не дотримався зазначених вимог кримінального процесуального закону.

Так, залишаючи апеляційну скаргу прокурора (в якій було висловлено прохання про скасування виправдувального вироку та постановлення апеляційним судом свого - обвинувального щодо ОСОБА_2.) без задоволення, апеляційний суд послався на ті ж доводи, підстави та висновки, що й місцевий суд.

Між тим, саме з останніми не погодився прокурор, про що навів в апеляційній скарзі відповідні мотиви, зокрема щодо оцінки місцевим судом показань свідків та протоколів слідчих дій.

Тому апеляційному суду належало ретельно перевірити висновки суду першої інстанції, перш ніж погоджуватися з ними, і навести переконливі мотиви їх правильності, чого він не зробив.

Крім того, ухвала апеляційного суду не містить докладної відповіді на те, що: дані, які містяться у протоколах огляду та помітки грошових купюр, огляду покупця, оперативної закупки від 24 вересня 2013 року, підтверджено учасниками цих слідчих дій; у протоколі огляду і помітки грошових купюр вказано місце проведення слідчої дії - м. Козятин; внесення деяких відомостей про події до протоколу слідчих дій, які реально і відбулися, не свідчить про їх недостовірність.

Також апеляційний суд не дав відповіді і на те, що: з показань свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_3, як вважає прокурор, убачається, що останній придбавав 03 вересня 2013 року у ОСОБА_2 шприц із психотропною речовиною; свідок ОСОБА_6 неодноразово давав показання стосовно його присутності при помітці грошових купюр 24 вересня 2013 року про те, що може помилятись у своїх показаннях, оскільки події відбувалися давно і він вже не пам'ятає всіх обставин (при цьому свідки ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8 стверджували, що ОСОБА_6 був тоді і підписував протокол); походження грошей для закупки жодним чином не впливає на допустимість і належність доказів; не було порушень умов проведення оперативної закупки, визначених прокурором у постанові про проведення контролю за вчиненням злочину від 18 липня 2013 року (коли замість марихуани, ефедрину чи псевдоефедрину закуплено метамфетамін), оскільки при винесенні прокурором постанови не було і не могло бути відомо, що особа збуває метамфетамін; показання свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10 не підтверджують алібі ОСОБА_2 щодо збуту психотропної речовини 24 вересня 2013 року, оскільки за часом останній міг встигнути відвезти ОСОБА_9 косметику, після чого зустрітися з ОСОБА_11 і збути йому шприц.

Таким чином, на думку колегії суддів, апеляційний суд передчасно дійшов висновку про законність та обґрунтованість виправдувального вироку щодо ОСОБА_2, адже зробив це з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, тому його ухвала на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК підлягає скасуванню, а кримінальне провадження - призначенню на новий розгляд у суді апеляційної інстанції, під час якого цей суд повинен виконати вказівки касаційного суду, ретельно перевірити усі без винятку доводи, наведені в апеляційній скарзі сторони обвинувачення, й ухвалити законне, обґрунтоване та справедливе судове рішення з дотриманням прав сторін.

Керуючись п. 6 розділу XII "Прикінцеві та Перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) , статтями 433, 436 КПК, колегія суддів

Касаційну скаргу прокурора задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 04 березня 2016 року щодо ОСОБА_2 скасувати і призначити новий розгляд кримінального провадження в суді апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню не підлягає.