Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України

у складі:

головуючого - судді

Пивовара В.Ф.,

суддів

Пошви Б.М. і Гошовської Т.В.,

за участю прокурора захисника

Ковтун Н.Я. ОСОБА_1,

розглянула в судовому засіданні 20 грудня 2007 року в м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 30 листопада 2006 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 14 лютого 2007 року щодо ОСОБА_2.

Вироком Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 30 листопада 2006 року

ОСОБА_2,

IНФОРМАЦIЯ_1,

уродженця м. Запоріжжя,

раніше не судимого,

виправдано за ч. 1 ст. 263 КК України (2341-14) за недоведеністю його участі у вчиненні злочину.

Органами досудового слідства ОСОБА_2 було пред'явлено обвинувачення в тому, що він на початку 2002 року у невстановленому слідством місці, у невстановлених слідством осіб придбав пістолет "Phoenіx Arms" 22-калібру (5,6мм) № 4101496, американського виробництва та 10 патронів до нього, який в подальшому носив та зберігав у невстановленому місці.

Крім того, ОСОБА_2 неодноразово на своєму автомобілі перевозив зазначений пістолет, який залишав у подружжя ОСОБА_3 у м. Ужгороді, коли їхав до своєї сім'ї в Австрію, пояснюючи, що пістолет газовий. Останній раз у червні 2002 року ОСОБА_2 залишив на зберігання пістолет і 10 патронів у ОСОБА_3 і при цьому попередив, що забере його, коли повернеться в Україну.

14 червня 2005 року, після вчинення замаху на умисне вбивство ОСОБА_4, його дружина ОСОБА_3 добровільно видала зазначений пістолет, який вона зберігала на прохання ОСОБА_2., працівникам правоохоронних органів. Постановою від 22.12.2005р. у порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_3 по факту зберігання вогнепальної зброї та бойових припасів відмовлено, на підставі п. 2 ст. 6 КПК України (1001-05) та ч. 3 ст. 263 КК України (2341-14) .

Суд першої інстанції при розгляді справи дійшов висновку про те, що пред'явлене органами досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачення у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України (2341-14) , не знайшло свого підтвердження зібраними у справі доказами, а тому виправдав ОСОБА_2. за недоведеністю його участі у вчиненні ним злочину.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 14 лютого 2007 року вирок щодо ОСОБА_2. залишено без зміни.

У касаційному поданні прокурор просить судові рішення щодо ОСОБА_2. скасувати, справу направити на новий судовий розгляд, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування кримінального закону та істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, пояснення захисника про залишення судових рішень без зміни, міркування прокурора на підтримання касаційного подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи подання, колегія суддів вважає, що касаційне подання слід задовольнити частково, судові рішення скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, виходячи з таких підстав.

Згідно висновку експерта № 567 від 14.07. 2005 р. представлений на дослідження пістолет "Рhоеnіх Аrms", добровільно виданий ОСОБА_3, який їй передав на зберігання ОСОБА_2 є стандартною нарізною вогнепальною зброєю, справний і придатний для стрільби. 10 патронів до вказаного пістолета виготовлено промисловим способом, які призначені для стрільби з нарізної спортивно-мисливської зброї, пістолета Марголіна, іноземної вогнепальної зброї і є придатними для стрільби.

Постановляючи виправдувальний вирок щодо ОСОБА_2., суд першої інстанції не взяв до уваги та не дав оцінки всім доказам його вини, зокрема, речовому доказу - пістолету "Рhоеnіх Аrms", заяві ОСОБА_3 про видачу пістолета правоохоронним органам (а.с. 18), даним протоколу огляду речових доказів (а.с. 19), показанням свідків ОСОБА_3 і ОСОБА_4 під час досудового слідства (а.с. 15, 218), даним протоколу очної ставки між ОСОБА_4 і ОСОБА_2(а.с. 221), які могли істотно вплинути на висновки суду.

За таких обставин із судових рішень не вбачається, що пістолет, який ОСОБА_3 здала в прокуратуру, було залишено саме ОСОБА_2, оскільки суд не дотримався порядку дослідження доказів у кримінальній справі (а.с. 266 - 329).

Таким чином судом першої інстанції при постановленні виправдувального вироку порушено вимоги ст. 324 КПК України (1001-05) , оскільки у вироку так і не вирішено питання, чи мало місце діяння, в здійсненні якого обвинувачується ОСОБА_2, оскільки не мотивовано, чому суд відкинув такі докази, як речовий доказ, протокол огляду речових доказів, протокол очної ставки.

Судом також порушено вимоги ст. 317 КПК України (1001-05) , оскільки згідно даних протоколу судового засідання від 27.11.2006 року головуючий після розгляду судом усіх доказів, не з'ясовував думки учасників судового розгляду про можливість доповнення судового слідства, зміни мови судового розгляду, якою на початку судового розгляду було визначено російську (а.с. 266).

Крім того, апеляційним судом було істотно порушені вимоги ст. 377 КПК України (1001-05) , оскільки залишаючи апеляцію прокурора без задоволення, в ухвалі не навів доводів на її спростування і не зазначив конкретних підстав, через які апеляцію визнано не обгрунтованою.

З огляду на зазначене колегія суддів вважає, що, судові рішення у справі щодо ОСОБА_2., постановлені з істотними порушеннями кримінально-процесуального закону, підлягають скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд, під час якого вказані недоліки необхідно усунути та прийняти законне і обгрунтоване рішення.

На підставі викладеного та керуючись статтями 395 і 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

касаційне подання прокурора задовольнити частково.

Вирок Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 30 листопада 2006 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 14 лютого 2007 року щодо ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у цей же суд, але в іншому складі суддів.