Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

головуючого

Кравченка К.Т.

суддів

Шевченко Т.В., Мороза М.А.

за участю прокурора

Драгана В.М.

розглянула в судовому засіданні в м.Києві 20 грудня 2007 року кримінальну справу за касаційною скаргою засуджених ОСОБА_1 таОСОБА_2 на судові рішення щодо них.

Вироком Тульчинського районного суду Вінницької області від 20 березня 2007 року

ОСОБА_1,

IНФОРМАЦIЯ_1, не судимого,

та ОСОБА_2,

IНФОРМАЦIЯ_2, не судимого,

засуджено за ч.1 ст.125 КК України (2341-14) та на підставі п.1 ч.1 ст.49 КК України (2341-14) звільнено від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.

ОСОБА_3,

IНФОРМАЦIЯ_3, не судимого,

виправдано за ч.1 ст.125 КК України (2341-14) ;

ОСОБА_4,

1933 року народження, не судимого,

виправдано за ч.1 ст.126 КК України (2341-14) .

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 таОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_4 солідарно 208,50 грн. матеріальної шкоди, 1400 грн. на відшкодування моральної шкоди та 300 грн. за надання юридичної допомоги.

Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 13 червня 2007 року вирок залишено без зміни.

Згідно з вироком суду ОСОБА_4 обвинувачував ОСОБА_1, ОСОБА_3 таОСОБА_2 у тому, що 20 лютого 2005 року близько 18 год. 30 хв. неподалік магазину по вул.Відродження у м.Тульчині, будучи у нетверезому стані, почали чіплятися до нього. ОСОБА_1 ображав його нецензурною лайкою та почав виривати з його (ОСОБА_4) рук сокиру і при цьому порізав собі руку. Потім, коли ОСОБА_3 утримував потерпілого, ОСОБА_1 наніс йому декілька ударів кулаками по голові, а ОСОБА_2 кілька ударів кулаками в груди. Внаслідок нанесених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ударів ОСОБА_4 були заподіяні легкі тілесні ушкодження без розладу здоров'я.

У касаційній скарзі засуджені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять скасувати судові рішення щодо них, а справу направити на новий судовий розгляд. Посилаються на необгрунтованість їх засудження за ч.1 ст.125 КК України (2341-14) і зазначають, що суд безпідставно визнав наявність у них умислу на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_4 Вважають розмір відшкодування на користь потерпілого надто великим.

Заслухавши доповідача суддю Шевченко Т.В., думку прокурора Драгана В.М. про необхідність залишення скарги без задоволення, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали кримінальної справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а судові рішення скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд з таких підстав.

У відповідності з вимогами ч.1 ст.334 КПК України (1001-05) мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину.

Натомість, суд виклав суть обвинувачення, що міститься у скаргах потерпілого, що є неприпустимим для викладення обвинувального вироку.

Крім того, при призначенні судово-медичної експертизи щодо характеру і локалізації тілесних ушкоджень, заподіяних ОСОБА_4, суд не поставив на вирішення експерта питання, чи могли утворитися тілесні ушкодження за обставин, на які вказували засуджені. В судовому засіданні експерт не допитувався.

Водночас, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 показували, що під час конфлікту з ОСОБА_4 між ними зав'язалася боротьба, під час якої вони намагалися відібрати у останнього сокиру. Свідок ОСОБА_5 також пояснив, що бачив, як четверо чоловіків одночасно трималися за сокиру і кожен намагався її забрати.

Таким чином, поза увагою суду залишилися обставини, які мають істотне значення для прийняття правильного рішення.

Крім того, засудивши ОСОБА_1 таОСОБА_2 за ч.1 ст.125 КК України (2341-14) , суд, у порушення вимог ч.3 ст.327 КК України (2341-14) , не призначив їм покарання, а звільнив від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності. Натомість, відповідно до вимог ч.5 ст.74 КК України (2341-14) , він мав би призначити засудженим покарання та звільнити їх від нього, пославшись на п.1 ч.1 ст.49 КК України (2341-14) .

Таким чином, судом при розгляді справи та постановленні вироку було істотно порушено вимоги кримінально-процесуального закону і неправильно застосовано кримінальний закон, а тому на підставі ч.1 ст.398 КПК України (1001-05) судові рішення у частині засудження ОСОБА_1 таОСОБА_2 підлягають скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд, під час якого необхідно повно, всебічно та об'єктивно дослідити обставини справи, після чого прийняти законне і обгрунтоване рішення.

При новому судовому розгляді також необхідно перевірити й інші доводи, викладені у касаційній скарзі ОСОБА_1 таОСОБА_2

Керуючись ст.ст. 394-396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

у х в а л и л а :

касаційну скаргу засуджених ОСОБА_1 таОСОБА_2 задовольнити.

Скасувати вирок Тульчинського районного суду Вінницької області від 20 березня 2007 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 13 червня 2007 року у частині засудження ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі.

У решті вирок залишити без зміни.