Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

головуючого Селівона О.Ф.,

суддів Кривенди О.В., Кузьменко О.Т. за участю прокурора Морозової С.Ю.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 20 грудня 2007 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Донецької області від 11 вересня 2006 року щодо ОСОБА_1.

Вироком Краснолиманського міського суду Донецької області від 24 травня 2006 року

ОСОБА_1,

IНФОРМАЦIЯ_1, уродженку м. Слов'янська Донецької області, раніше не судиму,

визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України (2341-14) , і призначено їй за цим законом покарання 5 років 6 місяців позбавлення волі.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1.: на користь потерпілого ОСОБА_2 666 грн. 03 коп. на відшкодування майнової шкоди і 5000 грн. на відшкодування моральної шкоди; на користь держави 321 грн.

31 коп. витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2

Прийнято рішення щодо речових доказів.

Згідно з вироком ОСОБА_1 засуджено за те, що вона 29 січня 2005 року, приблизно о 2 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння у кв. АДРЕСА_1, під час сварки на грунті раптово виниклих особистих неприязних стосунків з ОСОБА_2 умисно нанесла йому один удар кухонним ножем у пахову область, заподіявши тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, у виді проникаючого колото-різаного поранення передньої черевної стінки в лівій паховій області з випаданням пасма сальника та пошкодженням тонкої кишки, після чого умисно нанесла потерпілому, який намагався покинути приміщення, де відбувалася сварка, два удари ножем у спину, заподіявши йому легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, у виді двох колото-різаних не проникаючих ран грудної клітки в проекції правої лопатки, а затим умисно нанесла ОСОБА_2, який перебував у непритомному стані, удари ногами по тілу, заподіявши тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, у виді розриву правої долі печінки, та кухонним ножем заподіяла йому різані рани повік правого ока, що відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Донецької області від 11 вересня 2006 року вирок щодо ОСОБА_1. змінено, постановлено вважати встановленим, що розрив правої долі печінки стався у ОСОБА_2 внаслідок його падіння під час боротьби з ОСОБА_1, коли він опинився зверху, і ОСОБА_1, захищаючись, умисно нанесла йому ковзані удари ножем, а колото-різане поранення в паховій області потерпілого ОСОБА_1 заподіяла йому, перебуваючи у стані необхідної оборони, однак, з перевищенням її меж, внаслідок чого постановлено вважати її засудженою за ст. 124 КК України (2341-14) до покарання у виді 2 років виправних робіт з відрахуванням із суми її щомісячного заробітку 15% в доход держави, цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 в частині відшкодування заподіяної йому моральної шкоди постановлено вважати задоволеним частково на суму 600 грн., а цивільний позов прокурора про стягнення з ОСОБА_1. витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 таким, що не підлягає задоволенню. В решті вирок щодо ОСОБА_1. залишено без зміни.

У касаційному поданні прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, ставить питання про скасування ухвали апеляційного суду щодо ОСОБА_1. і направлення справи на новий апеляційний розгляд у зв'язку з істотним порушенням судом вимог кримінально-процесуального закону з тих мотивів, що апеляційний суд, встановивши істотні суперечності у висновках судово-медичних експертиз у справі, в обгрунтування свого висновку про відсутність в діях ОСОБА_1. складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України (2341-14) , і наявність в її діях складу злочину, передбаченого ст. 124 цього Кодексу, всупереч вимогам статей 75 , 310 , 312 КПК України (1001-05) не призначив повторну експертизу для встановлення обставин заподіяння потерпілому ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, а послався на показання в судовому засіданні експерта, який дав попередні суперечливі висновки у справі.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, яка підтримала касаційне подання і просила його задовольнити, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи подання, колегія суддів дійшла висновку, що воно підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 311 КПК України (1001-05) після оголошення висновку експертові можуть задаватися питання для роз'яснення і доповнення його висновку.

Як убачається з протоколу судового засідання апеляційного суду, під час проведення судового слідства для уточнення даних і встановлення виниклих протиріч у висновках первинної та додаткових судово-медичних експертиз у справі був допитаний експерт ОСОБА_3, який пояснив, що для складання цих висновків йому надавалися дві історії хвороби потерпілого ОСОБА_2, які містили суперечливі дані щодо виявлених у останнього тілесних ушкоджень, їх характеру та розташування, сам потерпілий експертом не оглядався.

Відповідно до вимог статей 75 , 312 КПК України (1001-05) коли висновок експерта буде визнано необгрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або інакше викликає сумніви в його правильності, суд мотивованою ухвалою може призначити повторну експертизу, яка доручається іншому експертові або іншим експертам і проводиться з додержанням вимог статей 310 і 311 цього Кодексу.

Натомість, всупереч зазначеним вимогам закону апеляційний суд, задовольнивши клопотання потерпілого ОСОБА_2 про його огляд експертом ОСОБА_3, поклав в основу свого рішення про відсутність в діях ОСОБА_1. складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України (2341-14) , і наявність в її діях складу злочину, передбаченого ст. 124 цього Кодексу, висновки експерта про механізм утворення виявлених у потерпілого тілесних ушкоджень, надані ним під час допиту в судовому засіданні після огляду останнього, які істотно суперечать раніше складеним ним висновкам первинної і додаткових судово-медичних експертиз.

Крім того, викладені в ухвалі висновки суду щодо механізму утворення тілесних ушкоджень в області правого ока потерпілого не відповідають показанням експерта, наведеним у протоколі судового засідання.

За таких обставин ухвала апеляційного суду в даній справі підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий апеляційний розгляд, під час якого апеляційному суду необхідно розглянути справу відповідно до вимог закону та ухвалити законне і обгрунтоване рішення з наведенням у ньому відповідних мотивів.

На підставі наведеного, керуючись статтями 395 , 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

у х в а л и л а :

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити.

Ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Донецької області від 11 вересня 2006 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд у той же апеляційний суд в іншому складі суду.