Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

головуючого

Присяжнюк Т.I.,

суддів

Косарєва В.I. і Нікітіна Ю.I.

за участю прокурора

Ковтун Н.Я.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 18 грудня 2007 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Херсонської області на вирок Цюрупинського районного суду Херсонської області від 29 січня 2007 року щодо ОСОБА_1.

Цим вироком

ОСОБА_1,

IНФОРМАЦIЯ_1,

уродженця м. Нової Каховки Херсонської області,

громадянина України,

раніше судимого 07 листопада 2006 року Цюрупинським

районним судом Херсонської області

за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 308, ст. 75 КК України (2341-14)

на три роки позбавлення волі зі звільненням

від покарання з випробуванням з іспитовим

строком один рік з покладенням обов'язків,

передбачених ст. 76 КК України (2341-14) ,

засуджено за ч. 2 ст. 309 КК України (2341-14) на два роки позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України (2341-14) частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Цюрупинського районного суду Херсонської області від 07 листопада 2006 року і остаточно ОСОБА_1 призначено покарання у виді позбавлення волі строком на три роки і один день.

Постановлено стягнути із ОСОБА_1. 153 грн. 02 коп. судових витрат за проведення фізико-хімічної експертизи.

В апеляційному порядку справа не розглядалася.

ОСОБА_1. засуджено за те, що він в жовтні 2003 року придбав та виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, який незаконно зберігав без мети збуту за місцем свого проживання АДРЕСА_1.

У касаційному поданні прокурора ставиться питання про скасування постановленого щодо ОСОБА_1. вироку з направленням справи на новий судовий розгляд у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі винного внаслідок м'якості. При цьому посилається на те, що ст. 73 КК України (2341-14) призначення покарання у виді позбавлення волі у днях не передбачено.

Заслухавши доповідача, думку прокурора Ковтун Н.Я., яка підтримала касаційне подання, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що подання прокурора підлягає частковому задоволенню.

Суд правильно встановив фактичні обставини справи і дійшов обгрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1. у вчиненні незаконного придбання, виготовлення та зберігання наркотичних засобів без мети збуту. Такий висновок грунтується на зібраних у встановленому законом порядку та перевірених судом доказах і в касаційному поданні не заперечується.

Однак, як убачається з матеріалів кримінальної справи, суд допустив неправильне застосування кримінального закону при кваліфікації діяння ОСОБА_1. і призначенні засудженому покарання.

Згідно з ч. 4 ст. 70 КК України (2341-14) за сукупністю злочинів призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 КК України (2341-14) .

Разом з тим, ст. 72 КК України (2341-14) при складанні покарань за сукупністю злочинів та сукупністю вироків не передбачено співвідношення між покаранням, від відбування якого особу звільнено з випробуванням і покаранням, що належить відбувати реально. Отже, за таких умов кожний вирок має виконуватися самостійно.

Крім того відповідно до ст. 73 КК України (2341-14) , строки покарання обчислюються відповідно в роках, місяцях та годинах.

Суд зазначених вимог закону не виконав.

Як убачається із матеріалів справи, ОСОБА_1. було засуджено вироком від 07 листопада 2006 року за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 308 КК України (2341-14) на три роки позбавлення волі та звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік, а злочин, за який його засуджено вироком у даній справі - до покарання, яке належить відбувати реально, останній вчинив до засудження за попереднім вироком.

Отже, суд при призначенні ОСОБА_1 покарання не повинен був призначати покарання за сукупністю вироків, оскільки в даному випадку вироки повинні були виконуватися самостійно.

Крім того, кваліфікуючи дії ОСОБА_1. за ч. 2 ст. 309 КК України (2341-14) за ознакою повторності, суд припустився помилки, адже даний злочин останнім було вчинено до постановлення попереднього вироку.

За таких обставин, вирок щодо ОСОБА_1. підлягає зміні у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону.

З урахуванням матеріалів справи і зібраних та наведених у вироку доказів, дії засудженої слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 309 КК України (2341-14) як незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичного засобу без мети збуту.

Керуючись статтями 394 - 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

касаційне подання заступника прокурора Херсонської області задовольнити частково.

Вирок Цюрупинського районного суду Херсонської області від 29 січня 2007 року щодо ОСОБА_1 змінити.

Перекваліфікувати дії ОСОБА_1. з ч. 2 на ч. 1 ст. 309 КК України (2341-14) .

Виключити із цього вироку рішення суду про призначення покарання за сукупністю вироків і вважати ОСОБА_1. засудженим за цим вироком за ч. 1 ст. 309 КК України (2341-14) на два роки позбавлення волі.

Вирок Цюрупинського районного суду Херсонської області від 07 листопада 2006 року щодо ОСОБА_1. виконувати самостійно.