Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України

у складі:

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 18 грудня 2007 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Дзержинського районного суду м. Харкова від 30 березня 2007 року щодо ОСОБА_1,

цим вироком

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця м. Могильова Республіки Бєларусь, без постійного місця проживання, раніше не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі.

У апеляційному порядку вирок щодо ОСОБА_1 не переглядався.

Згідно з вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за те, що він у період часу з березня 2005 року по листопад 2006 року на території м. Харкова скоїв ряд крадіжок, а саме: 15.03.2005 року з даху будинку НОМЕР_1 садівничого товариства "Праця й відпочинок" таємно викрав два листа алюмінієвого покриття, спричинивши потерпілому ОСОБА_2, матеріальну шкоду в розмірі 105 грн.; 20.03.2005 року - із сміттєпроводів третього й четвертого під'їздів будинку № 1-Б по вулиці Асхарова викрав п'ять металевих кишень, чим завдав матеріальну шкоду ЖЕКу-23 Дзержинського району м. Харкова у сумі 800 грн.; 20.04.2005 року - з під'їзду будинку № 58-А по проспекту Перемоги викрав вхідні двері та 14 кватирок з алюмінію загальною вартістю 1940 грн.; 9.05.2005 року - зі стоматологічного кабінету медичного центру "Леашанс" по вулиці Данилевського,30 викрав металеву решітку вартістю 490 грн.; 19.11.2006 року - із під'їзду будинку № 197 по вулиці Клочковській викрав металеві двері вартістю 1 020 грн. 30 коп.

У касаційному поданні прокурор, не оспорюючи доведеність винуватості й правильності кваліфікації дії ОСОБА_1, просить вирок суду щодо засудженого змінити у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що сума викраденого у потерпілого ОСОБА_2 майна не перевищує трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що є підставою для виключення з вироку рішення суду про засудження ОСОБА_1за вказаним епізодом у зв'язку з декриміналізацією.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, пояснення прокурора Саленка І.В., який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав. Законом України від 2 червня 2005 року "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративне правопорушення" (2635-15) , яким ст. 51 КУпАП викладено у новій редакції і встановлено, що викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати вважається дрібним, за що передбачена адміністративна відповідальність, якщо вартість такого майна на момент учинення правопорушення не перевищує трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Таким чином, цим законом здійснено часткову декриміналізацію окремих злочинів, і зокрема, ст. 185 КК України.

Як убачається з матеріалів справи, 15 березня 2005 року ОСОБА_1 таємно викрав у потерпілого ОСОБА_2 майно, вартістю 105 грн. Тобто, виходячи з положень цього Закону, за розміром викраденого у потерпілого ОСОБА_2 майна це діяння не є кримінально караним, оскільки в період до 31 грудня 2005 року однією з умов настання кримінальної відповідальності за ст. 185 КК України було викрадення чужого майна у розмірі, який перевищував 393 грн.

На ці обставини суд не звернув уваги, а тому безпідставно визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні і цього злочину.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає за необхідне виправити цю помилку суду шляхом внесення у постановлений щодо засудженого ОСОБА_1 вирок відповідні зміни.

Керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів

задовольнити касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції.

Вирок Дзержинського районного суду м. Харкова від 30 березня 2007 року щодо ОСОБА_1 змінити: виключити з нього рішення суду про засудження ОСОБА_1 за епізодом про викрадення майна потерпілого ОСОБА_2 вартістю 105 грн. у зв'язку з відсутністю складу злочину.

У решті цей вирок залишити без зміни.