5-4790км07 Про відмову в порушенні кримінальної справи по факту умисного вбивства - Текст документа

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 13 грудня 2007 року кримінальну справу за касаційною скаргою потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 2 лютого 2007 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 11 квітня 2007 року щодо ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5.

Зазначеною постановою відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2 на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 23 січня 2006 року відносно ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 по факту умисного вбивства ОСОБА_6.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 11 квітня 2007 року постанову залишено без зміни.

Як визнав районний суд, слідчий обгрунтовано та законно прийняв рішення про відмову в порушенні кримінальної справи, перевірив всі версії про умисне вбивство та провів значний обсяг необхідних процесуальних дій. А тому суд відмовив в задоволенні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2 на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 23 січня 2006 р. щодо ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5. по факту умисного вбивства ОСОБА_6.

У касаційній скарзі потерпілі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять судові рішення щодо ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5. скасувати через істотні порушення кримінально-процесуального закону, а справу направити для проведення досудового слідства. Вказують, що кримінальну справу безпідставно не було порушено за фактом смерті ОСОБА_6., судові експертизи сфальсифіковані. Вважають, що необхідно провести певні процесуальні дії для встановлення дійсної причини смерті ОСОБА_6.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2, колегія суддів вважає, що у її задоволенні слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.98 КПК України (1001-05) при наявності приводів і підстав, зазначених у статті 94 цього Кодексу, прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані винести постанову про порушення кримінальної справи, вказавши приводи і підстави до порушення справи, статтю кримінального закону, за ознаками якої порушується справа.

Так, постановою прокурора Печерського району м.Києва від 18.12.2003 року було порушено кримінальну справу щодо ОСОБА_7 за ознаками злочину, передбаченого ст.138 КК України (2341-14) .

У межах порушеної справи за заявами та скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були проведені перевірки за фактом смерті ОСОБА_6., за результатами яких постановою начальника слідчого відділу СУ ГУМВС України у м.Києві від 23 січня 2006 року було відмовлено у порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5. за фактом умисного вбивства.

В ході перевірки суди першої та апеляційної інстанції прийшли до висновку, що, відмовляючи у порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5., що орган досудового слідства дотримався вимог ст.99 КПК України (1001-05) .

При цьому встановлено, що за скаргою ОСОБА_1 перевірялася і не знайшла підтвердження версія про умисне вбивство її дочки шляхом отруєння вказаними особами, були опитані особи, на яких показувала заявниця, досліджено дані висновків судово-медичних експертиз із результатами токсикологічного дослідження, судово-медичного та гістологічного дослідження.

За таких обставин суд прийшов до правильного висновку про відсутність достатніх підстав для порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5. за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України (2341-14) , тому рішення про відмову у задоволенні скарги на постанову органу досудового слідства про відмову у порушенні кримінальної справи, є обгрунтованим.

У касаційній скарзі не наведено доводів, які б спростували зазначений висновок.

Iстотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які були б безумовною підставою для скасування судових рішень, не встановлено.

Таким чином, при перевірці справи не виявлено передбачених ст.398 КПК України (1001-05) підстав для призначення справи до розгляду касаційним судом з повідомленням осіб, зазначених ст.384 КПК України (1001-05) .