5-4374км07 Про одержання хабара посадовою особою - Текст документа

розглянула в судовому засіданні в м.Києві 11 грудня 2007 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Полтавської області на ухвалу Карлівського районного суду Полтавської області від 25 червня 2007 року.

Цією ухвалою кримінальну справу щодо

IНФОРМАЦIЯ_1, такого, що не має судимості,

за ч.1 ст.368 КК України (2341-14) закрито на підставі п."б" ст.1 Закону України "Про амністію" від 19.04.2007 року (955-16) , а за ч.3 ст.364, ч.2 ст.366, ч.2 ст.368 КК України (2341-14) його виправдано за відсутністю в діях складу злочину.

В апеляційному порядку ухвала не переглядалася.

Як зазначено в ухвалі суду, ОСОБА_1, працюючи на посаді заступника начальника відділу - начальника сектора державного пожежного нагляду Машівського РВ ГУ МНС України в Полтавській області, виконуючи функції представника влади та являючись службовою особою, на початку вересня 2005 року одержав хабара в сумі 100 гривень від приватного підприємця ОСОБА_2 за те, що він не складатиме протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 та не накладатиме не неї адміністративного штрафу у зв'язку з тим, що вона, без дозволу органу державного пожежного нагляду, почала торгівлю у власному магазині "Крамниця" в с.Ряське Машівського району Полтавської області.

Дії ОСОБА_1 за цим епізодом суд кваліфікував за ч.1 ст.368 КК України (2341-14) і на підставі п."б" ст.1 Закону України "Про амністію" від 19.04.2007 року (955-16) провадження по справі закрив, а за ч.3 ст.364, ч.2 ст.366, ч.2 ст.368 КК України (2341-14) - виправдав.

У касаційному поданні прокурор вказує, що суд допустив істотні порушення кримінально-процесуального та кримінального закону, необгрунтовано перекваліфікував дії засудженого з ч.2 на ч.1 ст.368 КК України (2341-14) та необгрунтовано виправдав його за ч.3 ст.364, ч.2 ст.366, ч.2 ст.368 КК України (2341-14) . З цих підстав просить ухвалу суду щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав касаційне подання, засудженого ОСОБА_1, який просив залишити рішення суду щодо нього без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню.

Зазначеною ухвалою суд, вирішуючи питання про винність ОСОБА_1 за одними епізодами обвинувачення та його невинність за іншими, фактично вирішив ті ж питання, що вирішуються при постановленні вироку.

Відповідно до вимог ст.323 КПК України (1001-05) , вирок суду повинен бути законним і обгрунтованим. Суд обгрунтовує вирок доказами, які були розглянуті в судовому засіданні і оцінює їх за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Вирок суду повинен бути постановлений на матеріалах, які повно та всебічно дослідженні судом, а висновки суду про подію злочину, винуватість чи невинуватість особи та інші питання, які вирішуються судом при постановленні вироку, з достовірністю випливають з матеріалів справи. Ці висновки суду мають бути належно мотивовані і суд повинен зазначити, чому одні докази визнав достовірними і поклав їх в основу вироку, а інші визнав недостовірними і відхилив.

Як зазначено в ч.1 ст.334 КПК України (1001-05) , мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним. В цій частині вироку наводяться обставини, які визначають ступінь тяжкості вчиненого злочину, докази, на яких грунтується висновок суду щодо винності підсудного, з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає інші докази, наводяться мотиви зміни обвинувачення.

Мотивувальна частина виправдувального вироку, як передбачено ч.4 цієї статті, повинна містити формулювання обвинувачення, яке пред'явлене підсудному і визнане недоведеним, а також підстави для виправдання підсудного з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення. Не допускається включення до вироку формулювань, які ставлять під сумнів невинність виправданого.

Ці вимоги закону при розгляді справи щодо ОСОБА_1 судом дотриманні не були.

Приймаючи рішення про перекваліфікацію дій ОСОБА_1 з ч.2 на ч.1 ст.368 КК України (2341-14) , суд вибірково послався на частину доказів, наданих досудовим слідством, не прийнявши будь-якого рішення щодо мотивів відхилення інших доказів по справі.

Виправдовуючи ОСОБА_1 за ч.2 ст.364, ч.2 ст.366 КК України (2341-14) , суд не сформулював пред'явлене підсудному обвинувачення, так само вибірково послався лише на частину доказів і не навів мотивів з яких відхилив інші докази.

Висновки суду про винність та невинність ОСОБА_1 у вчиненні злочину викладенні не чітко, в тому числі і у формі запитань, містять суперечливі формулювання, що також ставить під сумнів обгрунтованість прийнятого судом рішення.

Відповідно до ст.327 КПК України (1001-05) , визнаючи підсудного винним у вчиненні злочину, суд постановляє обвинувальний вирок, а коли не встановлено події злочину, коли в діянні підсудного немає складу злочину або не доведено його участі у вчиненні злочину - постановляється виправдувальний вирок.

Ці вимоги закону судом також дотриманні не були, виправдовуючи засудженого ОСОБА_1 та перекваліфіковуючи його дії, суд постановив ухвалу, а не вирок, що також є істотним порушенням кримінально-процесуального закону.

Колегія суддів вважає необхідним ухвалу щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

При новому розгляді справи слід усунути неправильність, на яку вказану в мотивувальній частині ухвали, всі обставини справи розглянути повно, всебічно та об'єктивно, належно оцінити зібранні у справі докази в їх сукупності, керуючись законом і постановити законний та обгрунтований вирок.

Керуючись ст.ст.394-396 КПК України (1001-05) , колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

касаційне подання заступника прокурора Полтавської області задовольнити.

Ухвалу Карлівського районного суду Полтавської області від 25 червня 2007 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до того ж суду іншим суддею.