5-3709км07 Про заподіяння умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спрчинило смерть - Текст документа

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 11 грудня 2007 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_3 в інтересах засудженої ОСОБА_1. на вирок Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 30 листопада 2006 року і ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області від 23 січня 2007 року.

Цим вироком

IНФОРМАЦIЯ_1року народження,

громадянка України, раніше не судима,

засуджена за ч. 2 ст. 121 КК України (2341-14) на сім років позбавлення волі.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1. на користь ОСОБА_2. та ОСОБА_4. 6503 грн 40 коп. на відшкодування майнової шкоди, 30000 грн моральної шкоди та 500 грн витрат, пов'язаних з наданням потерпілим юридичної допомоги.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області від 23 січня 2007 року вирок щодо ОСОБА_1. залишено без зміни.

Згідно з вироком ОСОБА_1. засуджено за те, що вона 1 вересня 2005 року приблизно о 4-ій год. у власному будинку, що по АДРЕСА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, під час сварки на грунті неприязних відносин взутою ногою умисно завдала ОСОБА_5. один удар у голову, заподіявши йому тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили смерть потерпілого.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_3. просить судові рішення щодо ОСОБА_1. скасувати, справу направити на новий судовий розгляд. Посилається на однобічність і неповноту досудового та судового слідства. Вказує на непричетність його підзахисної до заподіяння потерпілому тяжких тілесних ушкоджень.

Заслухавши доповідача, думку прокурора про законність і обгрунтованість судових рішень і необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, захисника ОСОБА_3., який просив касаційну скаргу задовольнити, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені в касаційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Iз змісту ст. 377 КПК України (1001-05) слідує, що в ухвалі апеляційного суду мають бути зазначені, зокрема, зміст вироку, а також суть апеляції, коротко викладені пояснення осіб, які брали участь у засіданні, і докладно - мотиви прийнятого рішення, а при залишенні апеляції без задоволення - підстави, з яких її визнано необгрунтованою. При цьому всі доводи, що містяться в апеляції, повинні бути проаналізовані і співставлені з наявними в справі та додатково поданими матеріалами і на кожний довід ухвала повинна містити вичерпну відповідь.

Проте, апеляційний суд, розглядаючи справу за апеляціями засудженої ОСОБА_1. та її захисника, які залишив без задоволення, вищезазначених вимог закону не дотримався.

Так, в апеляції і доповненні до неї захисник ОСОБА_3. просив вирок скасувати і справу закрити за недоведеністю участі ОСОБА_1. у вчиненні злочину, за який її засуджено. Вважав, що висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні. Також суд, на його думку, не дав належної оцінки доказам, які є суперечливими, зокрема, даним висновку судово-медичної експертизи, згідно з якої в потерпілого було виявлено крім травми голови в лобній частині зліва, також садна і синці на обличчі, та залишив не з'ясованим питання про час настання смерті ОСОБА_5.

Зазначаючи підстави, через які доводи засудженої ОСОБА_1. та її захисника про незаконність вироку визнаються безпідставними, апеляційний суд послався, зокрема, на показання засудженої під час досудового слідства як підозрюваної та обвинуваченої в період часу з 4 вересня по 1 листопада 2005 року, дані відтворення обстановки та обставин події, в ході яких вона (дослівно) "... неодноразово давала послідовні показання про механізм спричинення потерпілому ОСОБА_5. тілесних ушкоджень, які об'єктивно стверджуються висновком судово-медичної експертизи".

Однак таке судження апеляційного суду, на думку колегії суддів, є помилковим, оскільки не грунтується на матеріалах справи.

Iз матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1. як підозрювана показувала, що під час сварки з ОСОБА_5. умисно завдала йому один удар дерев'яною палицею у тім'яну частину голови, від чого той впав на долівку лицем до низу. Крім того, ОСОБА_1. стверджувала, що інших тілесних ушкоджень потерпілому не завдавала та підтвердила свої показання, показавши на місці механізм заподіяння ОСОБА_5. тілесних ушкоджень при проведенні 5.09.2005 року відтворення обстановки та обставин події ( т. 1 а.с. 32-34).

Допитана 14.09.2005 року ОСОБА_1. змінила свої показання та пояснила, що обороняючись від ОСОБА_5., відштовхнула його руками від себе, потерпілий впав на долівку і лежав лицем до низу. Потім умисно завдала ОСОБА_5. взутою ногою удар в лицеву частину голови. Аналогічні показання ОСОБА_1. давала при відтворенні обстановки та обставин події 14.09.2005 року (т. 1 а.с.47-50).

За даними висновку судово-медичної експертизи № 879/45 від 29.09.2005 року причиною смерті ОСОБА_5. є черепно-мозкова травма у вигляді крововиливу під тверду мозкову оболонку та здавлювання головного мозку, утворення якої за обставин, вказаних ОСОБА_1. при відтворенні обстановки та обставин події 5.09.2005 року, виключається.

Крім того, експертом встановлено відсутність даних для відповіді на питання про можливість утворення даної черепно-мозкової травми за обставин, вказаних при відтворенні обстановки та обставин події, проведеного 14.09.2005 року, в зв'язку з розходженням механізму падіння потерпілого на площину, вказаного ОСОБА_1. при додатковому допиті як підозрюваної 14.09.2005 року (т. 1 а.с. 66).

При додатковому допиті як обвинуваченої ОСОБА_1. уточнила свої показання про обставини заподіяння ОСОБА_5. тяжких тілесних ушкоджень, вказавши на завдання йому лише одного удару взутою ногою. За її показаннями проводилось додаткове відтворення обстановки та обставин події, проте питання про можливість отримання ОСОБА_5. тілесних ушкоджень за цих обставин, як вбачається з даних висновку додаткової судово-медичної експертизи, експерту не ставилось.

За даними вищенаведеної експертизи черепно-мозкова травма, яку виявлено у ОСОБА_5., могла виникнути від ударів ногою взутою в черевик.

Як вбачається з протоколу допиту експерта ОСОБА_6., виявлені в ОСОБА_5. тілесні ушкодження у вигляді саден і синців на обличчі могли виникнути відразу після нанесення ударів твердим тупим предметом, яким могла бути взута нога.

Апеляційний суд не звернув уваги на наявні істотні протиріччя в показаннях ОСОБА_1., які вона давала на досудовому слідстві, та послався на них в ухвалі як на підстави, через які визнав доводи апеляцій безпідставними.

З огляду викладеного, ухвала апеляційного суду не може визнаватись такою, що відповідає вимогам ст. 377 КПК України (1001-05) , а тому вона підлягає скасуванню з направленням справи щодо ОСОБА_1. на новий апеляційний розгляд.

При новому апеляційному розгляді мають бути перевірені відповідно до вимог закону всі доводи апеляцій засудженої та її захисника, враховано доводи, що містяться в касаційній скарзі захисника ОСОБА_3., і прийнято законне та обгрунтоване рішення.

Керуючись ст. ст. 394-396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

у х в а л и л а:

касаційну скаргу захисника ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області від 23 січня 2007 року щодо ОСОБА_1скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд у той же суд.