Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

засудженого ОСОБА_1 та потерпілої ОСОБА_2

розглянувши в судовому засіданні в місті Києві 11 грудня 2007 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді апеляційної інстанції, та касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на судові рішення щодо нього,

вироком Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 20 жовтня 2006 року

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця села Підгороддя Рогатинського району Івано-Франківської області, мешканця села Данильче Рогатинського району Івано-Франківської області, раніше не судимого, -

засуджено за ч. 1 ст. 271 КК України до штрафу в сумі 800 гривень.

Судом постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_21000 гривень на відшкодування витрат на юридичну допомогу.

Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 21 грудня 2006 року вирок щодо ОСОБА_1 змінено - на підставі вимог ст. 74 ч. 4 КК України його звільнено від призначеного судом покарання.

ОСОБА_1 визнано судом винним і засуджено за те, що він, обіймаючи посаду головного інженера філії "Євро-Мілк" державного підприємства "Аромат" і будучи відповідальним за додержання норм й правил з охорони праці, покладених на нього обов'язків не виконав, не забезпечив здійснення механічною службою підприємства ремонту пневмопресу, який знаходився у сирцеху. Унаслідок поломки цього пресу 29 серпня 2005 року близько 10-ої години сиророб ОСОБА_3 увімкнула зазначений пристрій, який перекинувся, що призвело до травмування працівниці ОСОБА_2 і отримання нею легких тілесних ушкоджень.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 порушується питання про скасування постановлених судових рішень із закриттям провадження у справі. Свою вимогу він обґрунтовує тим, що судом неправильно було встановлено фактичні обставини справи, даний нещасний випадок стався не з його вини, а з вини працівниці, яка самовільно перенесла своє робоче місце і потрапила під дію механізму. Також він зазначає, що вже поніс відповідальність за даний проступок, його як й інших працівників було оштрафовано.

Прокурор у своєму касаційному поданні порушує питання про скасування постановлених у справі судових рішень з направленням її на новий судовий розгляд. При цьому прокурор фактично не оспорює правильність засудження та кваліфікації дій ОСОБА_1, посилаючись лише на порушення норм кримінально-процесуального законодавства під час розгляду справи. На думку прокурора, суд допустив порушення права на захист ОСОБА_1, оскільки у встановленому законом порядку не вирішив питання про призначення експертизи у справі.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, прокурора Опанасика О.В., який не підтримав касаційного подання і вважав, що в задоволенні скарги засудженого має бути відмовлено, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи касаційного подання та касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вони підлягають задоволенню частково.

Як убачається із матеріалів кримінальної справи, як органи досудового слідства, так і суд як на доказ винуватості ОСОБА_1 посилалися на висновок експертизи №26-09-14-0344.06 від 15.02.2006 року (а. с. 47 - 49), якою встановлено факт несправності золотникового механізму пневмопреса та причини його перекидання.

При цьому ні органом досудового слідства, ні судом не звернуто уваги на те, що ця експертиза проводилася до порушення кримінальної справи, а до матеріалів справи долучено лише ксерокопію висновку, який засвідчено печаткою підприємства "Аромат" і не містить підпису експерта. У експертизі немає даних про попередження експерта за завідомо неправдивий висновок. Саме цю ксерокопію досліджував суд першої інстанції й поклав в основу вироку в якості достовірного доказу. Водночас із змісту цієї експертизи вбачається, що ймовірною причиною перекидання преса було те, що край пресуючої плити при русі вниз уперся в форми, які знаходилися позаду. Отже, цей висновок експертизи не містить категоричних висновків про причини травмування потерпілої ОСОБА_2і не міг бути визнаний допустимим доказом у справі й покладений в основу вироку.

Відповідно до чинного законодавства службова особа може нести відповідальність за порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці лише в тому випадку, якщо це порушення призвело до заподіяння шкоди здоров'ю потерпілого, тобто між таким порушенням та наслідками, що настали, має бути причинний зв'язок. Однак, ні органи досудового слідства, ні суд не навели переконливих даних про наявність такого причинного зв'язку між діями чи бездіяльністю ОСОБА_1 та наслідками, що настали.

Таким чином колегія суддів вважає, що досудове слідство та судовий розгляд справи було проведено з таким порушенням чинного законодавства, яке істотно вплинуло на правильність встановлення фактичних обставин справи, що відповідно до вимог ст. 398 КПК України є підставою для скасування постановлених у справі судових рішень. Оскільки наведені порушення не можуть бути усунуті у судовому засіданні при розгляді справи в суді, кримінальна справа підлягає направленню на нове розслідування.

Що стосується доводів ОСОБА_1 про невинуватість, то вони мають бути перевірені під час проведення досудового слідства та судового розгляду, якщо справа буде надіслана до суду на розгляд з обвинувальним висновком.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що касаційне подання прокурора та касаційна скарга засудженого мають бути задоволені частково, оскільки судові рішення скасовуються з інших підстав, ніж вказано прокурором і засудженим.

Керуючись ст. ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів, -

касаційне подання прокурора та касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.

Вирок Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 20 жовтня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 21 грудня 2006 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а кримінальну справу направити прокурору Рогатинського району Івано-Франківської області на нове розслідування.

_________________________________________________