Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого - судді

Пивовара В.Ф.,

суддів

Канигіної Г.В., Мороза М.А.

розглянула у судовому засіданні 6 грудня 2007 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженої ОСОБА_1 на постановлені щодо неї судові рішення.

Вироком Овідіопольського районного суду Одеської області від 18 вересня 2006 року

ОСОБА_1,

IНФОРМАЦIЯ_1 року народження, уродженку с. Благодатне

Саратського району Одеської області, раніше двічі

судиму, останній раз 3 квітня 2003 року за ч. 3 ст. 185 КК України (2341-14) на 3 роки позбавлення волі, звільнену на підставі ст. 79 КК України (2341-14) з іспитовим строком 2 роки,

засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України (2341-14) на 5 років позбавлення волі з конфіскацією усього належного їй майна, за ч. 2 ст. 309 КК України (2341-14) на 3 роки позбавлення волі, а на підставі ст. 70 КК України (2341-14) за сукупністю на 5 років позбавлення волі з конфіскацією усього належного їй майна. На підставі ст. 71 КК України (2341-14) частково приєднане невідбуте покарання за попереднім вироком й остаточно визначено 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією усього належного їй майна.

Цим же вироком засуджено ОСОБА_2, судові рішення щодо якого у касаційному порядку не оскаржено.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Одеської області від 30 листопада 2006 року вирок залишено без змін.

ОСОБА_1 визнано винною і засуджено за те, що вона 7 та 10 січня 2005 року незаконно придбала з метою збуту особливо небезпечний наркотичний засіб - висушену макову солому вагою відповідно 100 г та 112 г, яку незаконно перевезла й зберігала з метою збуту за місцем свого проживання у м. Овідіополі.

9 та 28 січня 2005 року ОСОБА_1 за попередньою змовою з іншими особами з макової соломи незаконно виготовила з метою збуту та для особистого вживання особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетільований.

11 січня 2005 року ОСОБА_1 незаконно збула ОСОБА_4 особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетільований вагою 0,18 г у перерахунку на суху речовину, а ОСОБА_3 передала 0, 306 г у перерахунку на суху речовину особливо небезпечного наркотичного засобу - опію ацетільованого

У касаційній скарзі засуджена ОСОБА_1 зазначає, що суд призначив їй занадто суворе покарання, без урахування наявності на утриманні двох малолітніх дітей і стану здоров'я. Посилається на чисельні порушення кримінального закону під час судового розгляду, зокрема: ненадання захисника, неознайомлення з матеріалами справи, розгляд справи в апеляційній інстанції без її участі, та на обставини, що на її думку виключали участь прокурора ОСОБА_5 у розгляді справи судом апеляційної інстанції. Просить скасувати судові рішення і направити справу на новий апеляційний розгляд, або пом'якшити покарання і звільнити її від подальшого відбування покарання.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні зазначених злочинів грунтується на сукупності зібраних у справі доказів, є правильним і засудженою не оскаржується.

Вивченням матеріалів справи не виявлено порушень кримінального та кримінально-процесуального закону, які тягнуть скасування постановлених у справі судових рішень.

Як убачається з матеріалів справи, доводи у касаційній скарзі ОСОБА_1 про порушення її права на захист є безпідставними.

Так, на досудовому слідстві ОСОБА_1 заявляла, що послуг адвоката не потребує, свої права буде захищати самостійно (т. 1 а.с. 61, 82), а у судовому засіданні відмовилася від участі у справі захисника (т. 2 а.с. 368).

Клопотання про виклик її у судове засідання суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 не подавала.

Що стосується питання про неознайомлення її з матеріалами справи, то згідно матеріалів справи копію вироку вона отримала 19 вересня 2006 року, проте клопотання про ознайомлення подала лише 20 листопада 2006 року, і їй було відмовлено у його задоволенні на підставі ст. 349 КК України (2341-14) у зв'язку з пропуском строку (т. 2 а.с. 378, 390).

Відповідно до положень ст. 58 КПК України (1001-05) , коли прокурор брав участь у проведенні досудового слідства в справі, у розгляді справи в суді першої інстанції в апеляційному чи касаційному порядку, то ці обставини не можуть бути підставою для відводу прокурора. Тому доводи у скарзі засудженої щодо порушення кримінально-процесуального законодавства з підстав участі прокурораОСОБА_5 у розгляді справи судами першої та апеляційної інстанції необгрунтовані.

Апеляційний розгляд справи проведений з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону. Усі наведені засудженою в апеляції доводи, які за своїм змістом аналогічні доводам її касаційної скарги, належним чином перевірено й спростовано.

Покарання засудженій призначено відповідно до ст. 65 КК України (2341-14) , з урахуванням пом'якшуючих обставин, на які посилається у скарзі засуджена, зокрема щирого каяття, наявності на утриманні дітей, стану здоров'я.

Отже, передбачені ст. 398 ч. 1 КПК України (1001-05) підстави для призначення справи щодо ОСОБА_1 до касаційного розгляду відсутні.

Керуючись ст. 394 КПК України (1001-05) , колегія суддів

у х в а л и л а :

у задоволенні касаційної скарги засудженої ОСОБА_1 відмовити.