Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Пузиревського Є. Б., суддів: Крещенка А. М., Леона О. І., при секретарі судового засідання за участю: прокурора засудженого захисника Бражнику М. В., Деруна А. І., ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції), Дмитренко О. І. (в режимі відеоконференції),

розглянувши в судовому засіданні кримінальне провадження № 12014170330000293 за касаційною скаргою захисника Дмитренко О. І. на ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 10 березня 2016 року про повернення апеляційної скарги на вирок Хорольського районного суду Полтавської області від 18 вересня 2015 року щодо ОСОБА_6,

Вироком Хорольського районного суду Полтавської області від 18 вересня 2015 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 2 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 6 місяців.

Цим же вироком засуджено ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_8 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки 6 місяців.

Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 10 березня 2016 року обвинуваченому ОСОБА_6 та його захиснику Дмитренко О. І. відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку місцевого суду та повернуто їм апеляційну скаргу.

У касаційній скарзі захисник ДмитренкоО. І., посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції. Зазначає, що в якості захисника її було призначено регіональним центром 05 січня 2016 року на підставі ухвали апеляційного суду саме для підготовки та подання обвинуваченим ОСОБА_6 апеляційної скарги, що і було зроблено 10 лютого 2016 року, тобто до початку апеляційного розгляду скарги прокурора. При цьому, апеляційним судом не враховано, що процесуальним законом не передбачено строку на подання апеляційної скарги захисником після його призначення за дорученням та безпідставно відмовлено стороні захисту в поновленні строку на апеляційне оскарження вироку місцевого суду.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого та захисника на підтримання касаційної скарги, думку прокурора, який заперечував проти її задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження й обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню на таких підставах.

Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен, кого суд визнав винним у вчиненні кримінального правопорушення, має право на перегляд судом вищої інстанції факту визнання його винним або винесеного йому вироку. Здійснення цього права, включаючи підстави, на яких воно може бути здійснене, регулюється законом.

Частиною 1 статті 117 КПК України визначено, що пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

10 лютого 2016 року захисник Дмитренко О. І. та обвинувачений ОСОБА_6 подали апеляційну скаргу на вирок Хорольського районного суду Полтавської області від 18 вересня 2015 року щодо останнього та просили поновити їм строк на апеляційне оскарження. Клопотання обґрунтовано тим, що адвоката Дмитренко О. І. було залучено у якості захисника ОСОБА_6 лише 05 січня 2016 року, до цього часу захист обвинуваченого здійснювався захисником ОСОБА_9, зв'язок з яким у ОСОБА_6 після проголошення вироку та взяття під варту був відсутній, при цьому за попередньою домовленістю між ОСОБА_6 та ОСОБА_9 останній в обов'язковому порядку повинен був оскаржити вирок. На протязі усього строку ОСОБА_6 був впевнений, що захисником буде подана відповідна апеляційна скарга.

Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 10 березня 2016 року обвинуваченому ОСОБА_6 та його захиснику Дмитренко О. І. відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Хорольського районного суду Полтавської області від 18 вересня 2015 року у зв'язку з відсутністю поважних причин пропуску цього строку та повернуто їм апеляційну скаргу.

З матеріалів кримінального провадження щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_8 вбачається наступне.

Згідно з ордером ПТ № 052436 між ОСОБА_6 та адвокатом ОСОБА_9 28 грудня 2014 року укладено договір про надання правової допомоги у Хорольскому районному суді Полтавської області

Копію вироку Хорольського районного суду Полтавської області від 18 вересня 2015 року ОСОБА_6 отримав того ж дня, про свідчить відповідна розписка

19 жовтня 2015 року ОСОБА_6 подав до Апеляційного суду Полтавської області заяву про продовження йому терміну на подачу апеляційної скарги у зв'язку з відсутністю у нього захисника.

02 грудня 2015 року ОСОБА_6 звернувся до Апеляційного суду Полтавської області із клопотання про надання йому захисника для подання останнім апеляційної скарги, оскільки захисник ОСОБА_9 обіцяв подати апеляційну скаргу, але не зробив цього.

Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 10 грудня 2015 року зазначене клопотання ОСОБА_6 задоволено та доручено Регіональному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області призначити адвоката обвинуваченому ОСОБА_6 для здійснення захисту у кримінальному провадженні щодо останнього.

На підставі цієї ухвали апеляційного суду Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області 05 січня 2016 року видано доручення адвокату Дмитренко О. І. для надання безоплатної правової допомоги ОСОБА_6 у відповідному кримінальному провадженні.

14 січня 2016 року захисник Дмитренко О. І. подала клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, яке було задоволено апеляційним судом.

10 лютого 2016 року захисник Дмитренко О. І. та обвинувачений ОСОБА_6 подали апеляційну скаргу на відповідний вирок місцевого суду щодо останнього та просили поновити їм строк на апеляційне оскарження, оскільки цей строк було пропущено з поважних причин.

Враховуючи наявність перелічених обставин, суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні клопотання, дійшов передчасного висновку про відсутність поважних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Хорольського районного суду Полтавської області від 18 вересня 2015 року, що призвело до порушення права засудженого на захист.

За таких обставин ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 10 березня 2016 року про повернення апеляційної скарги захисника Дмитренко О. І. та обвинуваченого ОСОБА_6 на зазначений вирок місцевого суду від 18 вересня 2015 року щодо останнього не можна визнати законною та обґрунтованою, оскільки вона постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, що у відповідності до положень ч. 1 ст. 412, п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України є підставою для її скасування.

При новому апеляційному розгляді слід виконати усі вимоги чинного законодавства, перевірити усі доводи, на які посилаються засуджений ОСОБА_6 та його захисник Дмитренко О. І., і постановити законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 433, 434, 436- 438 КПК України, п. 6 Розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) , колегія суддів

Касаційну скаргу захисника Дмитренко О. І. задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 10 березня 2016 року про повернення апеляційної скарги на вирок Хорольського районного суду Полтавської області від 18 вересня 2015 року щодо ОСОБА_6 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню не підлягає.