Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

головуючого

Коновалова В.М.,

суддів за участю прокурора та захисників

Скотаря А.М., Кузьменко О.Т., Колесниченка О.В., ОСОБА_6 і ОСОБА_4,

розглянувши в судовому засіданні в м.Києві 6 грудня 2007 року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_1, захисників: ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3, ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_1 на постановлені судові рішення,

в с т а н о в и л а:

Вироком Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 20 грудня 2006 року засуджено:

ОСОБА_1,

IНФОРМАЦIЯ_1 року народження,

раніше не судимого,

-за ч.3 ст.296 КК України (2341-14) на 3 роки позбавлення волі;

-за ч.3 ст.289 КК України (2341-14) на 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю, а на підставі ст.70 КК України (2341-14) за сукупністю злочинів остаточно на 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю.

ОСОБА_3,

IНФОРМАЦIЯ_2 року народження,

раніше не судимого,

-за ч.3 ст.296 КК України (2341-14) на 3 роки позбавлення волі;

-за ч.3 ст.289 КК України (2341-14) на 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю, а на підставі ст.70 КК України (2341-14) за сукупністю злочинів остаточно на 9 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю.

ОСОБА_5,

IНФОРМАЦIЯ_3 року народження,

раніше не судимого,

-за ч.3 ст.296 КК України (2341-14) на 3 роки позбавлення волі;

-за ч.3 ст.289 КК України (2341-14) на 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю, а на підставі ст.70 КК України (2341-14) за сукупністю злочинів остаточно на 8 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю.

Ухвалою апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 13 лютого 2007 року вирок залишено без зміни.

Згідно з вироком ОСОБА_1, ОСОБА_3 і ОСОБА_5 визнано винними та засуджено за вчинення злочинів за наступних обставин.

5 жовтня 2006 року о 3 год. ночі засуджені і дві невстановлені особи, за попередньою змовою між собою, знаходячись в стані алкогольного сп"яніння АДРЕСА_1, порушували громадський порядок, нецензурно висловлювались, били руками й ногами по металевим листам огорожі, тим самим заважали відпочивати мешканцям будинків АДРЕСА_2, АДРЕСА_1 на зазначеній вулиці, а також АДРЕСА_3 не реагували на їх зауваження припинити хуліганські дії та пошкодили огорожу, спричинивши ВАТ "Капитель" матеріальну шкоду на суму 529 грн.

В цей час на автомобілі ВАЗ-2109 під"їхав ОСОБА_7, який намагався припинити хуліганські дії зазначених осіб, але невстановлена особа вдарила ногою по крилу автомобіля. З метою самозахисту потерпілий взяв розвідного ключа і вийшов із автомобіля. ОСОБА_3вихопив з рук ОСОБА_7 даного ключа, а ОСОБА_5 завдав потерпілому удар рукою в обличчя і разом із ОСОБА_1 та невстановленими особами продовжили його бити руками й ногами. ОСОБА_3при цьому розбив чотири вікна в автомобілі ОСОБА_7, пошкодив задні дверцята, спричинивши 310.78 грн. матеріальної шкоди та завдав розвідним ключем удар потерпілому по спині, від чого потерпілий впав і втратив свідомість.

В результаті сумісних дій засуджених та двох невстановлених осіб ОСОБА_7 були спричинені середньої тяжкості тілесні ушкодження та легкі з короткочасним розладом здоров"я.

Крім цього, в процесі вчинення хуліганських дій, засуджені заволоділи автомобілем потерпілого, який належить ОСОБА_8. За кермо сів ОСОБА_3і всі вони разом поїхали містом. Не впоравшись з керуванням ОСОБА_3зіткнувся з електроопорою, чим ОСОБА_7 заподіяно матеріальну шкоду на суму 11.770,19 грн.

У касаційних скаргах:

засуджений ОСОБА_1 просить пом"якшити йому покарання за ч.3 ст.289 КК України (2341-14) до 5 років позбавлення волі, звільнити від його відбування з іспитовим строком враховуючи щире каяття, другорядну роль при вчиненні злочину, добровільне відшкодування потерпілому матеріальних збитків в сумі 10.000 грн. та інші зазначені у скарзі пом"якшуючи обставини;

захисник ОСОБА_6 хоча і не згоден з кваліфікацією дій ОСОБА_1 за ч.3 ст.289 КК України (2341-14) , однак, за змістом скарги, просить пом"якшити йому покарання і звільнити від його відбування на іспитовий строк на підставі ст.75 КК України (2341-14) ;

захисник ОСОБА_2 просить із застосуванням ст.69 КК України (2341-14) пом"якшити покаранняОСОБА_3 В.В.;

захисник ОСОБА_4 просить постановлені судові рішення щодо засудженого ОСОБА_5 змінити і із застосуванням ст.69 КК України (2341-14) пом"якшити покарання.

Заслухавши доповідача, захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_4, які підтримали касаційні скарги, прокурора, який просив залишити судові рішення без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що в їх задоволенні слід відмовити.

Висновок про доведеність вини ОСОБА_1, ОСОБА_3 і ОСОБА_5 у вчиненні зазначених дій суд у вироку обгрунтував дослідженими у судовому засіданні доказами, яким дав належну оцінку, і що, по суті, у касаційних скаргах не оспорюється, як не оспорюється і правильність кваліфікації дій засуджених.

Вивченням матеріалів справи не виявлено порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б перешкодили чи могли перешкодити суду повно і всебічно розглянути справу та постановити законний, обгрунтований і справедливий вирок.

Що стосується покарання, то воно ОСОБА_1,ОСОБА_3 іОСОБА_5призначено відповідно до вимог ст.65 КК України (2341-14) з урахуванням характеру і ступеня суспільної небезпечності вчиненого ними, даних про особу кожного винного, які характеризуються позитивно і раніше до кримінальної відповідальності не притягувалися, добровільне відшкодування шкоди ОСОБА_1 і ОСОБА_3потерпілому, обставин, що обтяжують і пом"якшують їх покарання і таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_5 та попередження вчинення ними нових злочинів.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.394-396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

ух в а л и л а:

касаційні скарги засудженого ОСОБА_1, захисників ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 залишити без задоволення, а вирок Керченського міського суду від 20 грудня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 13 лютого 2007 року щодо ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 - без зміни.