Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Крещенка А. М., суддів Єлфімова О. В., Животова Г. О.,

розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 грудня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 25 квітня 2016 року,

Вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 грудня 2015 року ОСОБА_4 засуджено за ч. 2 ст. 186 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

На підставі ст. 71 КК ОСОБА_4 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 25 квітня 2016 року зазначений вирок місцевого суду залишено без зміни.

У касаційній скарзі засуджений порушує питання про перегляд оскаржуваних судових рішень в касаційному порядку.

Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 КПК, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що скаргу подано без додержання вимог пункту 4 ч. 2 цієї статті.

Згідно зі ст. 427 КПК касаційна скарга повинна містити обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

Проте, наведених положень процесуального закону не дотримано, оскільки у касаційній скарзі ОСОБА_4 відсутнє обґрунтування необхідності скасування вироку та ухвали на підставах передбачених ч. 1 ст. 438 КПК, з урахуванням положень статей 412-414 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення є:

1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК);

2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК);

3) невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК).

Отже, посилаючись на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, повинна вказати на конкретні порушення закону, передбачені у ст. 438 КПК, що є підставою для їх зміни чи скасування та належним чином обґрунтувати свої доводи.

Оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК, колегія суддів вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 КПК залишити скаргу без руху та встановити строк для усунення допущених недоліків, що не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу.

Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК України, п. 6 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій та статус суддів" від 02 червня 2016 року (1402-19) , колегія суддів

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 грудня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 25 квітня 2016 року залишити без руху.

Встановити засудженому п'ятнадцятиденний строк для усунення зазначених недоліків з дня отримання копії ухвали.

У разі невиконання вимог суду касаційна скарга буде повернута особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.