ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ
З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних
і кримінальних справ у складі:[1]
головуючого Крижановського В.Я.,
суддів: Вільгушинського М.Й., Слинька С.С.,
при секретарі
судового засідання Асановій Є.С.,
розглянувши у судовому засіданні в м. Києві 02 березня 2017 року касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області у кримінальному провадженні щодо засудженого
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина
України, в силу ст. 89 КК України не судимого,
за участю прокурора Хейлик Н.М.,
встановив:
У касаційній скарзі прокурор виклав вимогу про скасування ухвали апеляційного суду із призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції. Вимогу мотивовано порушенням апеляційним судом вимог процесуального закону при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження на апеляційну скаргу, в якій не заперечувались обставини кримінального провадження, а наголошувалось на неправильному застосуванні закону України про кримінальну відповідальність в частині кваліфікації дій засудженої особи через зайво кваліфіковану ознаку дій - повторність, що призвело до порушення принципу презумпції невинуватості особи.
Вироком Киїського районного суду м. Харкова від 21 квітня 2016 року ОСОБА_2 засуджено за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк два роки. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком тривалістю один рік, з покладенням на нього обов'язків, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини 1 статті 76 КК України. Вироком суду також вирішено долю речових доказів та питання процесуальних витрат.
За вироком суду ОСОБА_2 визнано винуватим у тому, що він 17 березня 2016 року, в період часу з 14 год. 42 хв. до 14 год. 50 хв., діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, знаходячись в приміщенні гіпермаркету в торгово-розважальному центрі по вул. Героїв Праці, 9, у м. Харкові, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, викрав з полиці упаковку з кавою, вагою 400 г, вартістю згідно висновку товарознавчої експертизи № 1809 від 23 березня 2016 року 229,42 грн, яку сховав під куртку, в яку був одягнений. ОСОБА_2, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, пройшов через каси, несплативши за вказаний товар, однак за лінією кас був зупинений працівниками охорони гіпермаркету, таким чином не довів свій умисел до кінця з причин, що не залежали від його волі.
Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 30 травня 2016 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою заступника прокурора Харківської області на вирок Київського районного суду м. Харкова від 21 квітня 2016 року щодо засудженого ОСОБА_2 відмовлено.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, яка підтримала касаційну скаргу, перевіривши матеріали провадження й обговоривши наведені у скарзі доводи, суд дійшов висновку, що касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню, з таких підстав.
Висновки суду про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, визнані судом доведеними, ґрунтуються на сукупності зібраних і належно оцінених доказів та в касаційній скарзі не оспорюються.
Судовий розгляд кримінального провадження проведений відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.
Разом з тим, суд касаційної інстанції доводи касаційної скарги прокурора щодо порушення апеляційним судом вимог процесуального закону при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження вважає слушними.
Так, частиною 3 статті 349 КПК України передбачено, що суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, в апеляційній скарзі прокурора ставилось питання про зміну вироку суду в частині кваліфікації дій засудженого з ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України на ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України через зайво кваліфіковану ознаку дій - повторність. Також при цьому наголошувалось на порушенні принципу презумпції невинуватості особи, оскільки вказану ознаку інкриміновано особі лише тільки через те, що їй органом досудового розслідування було повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, за відсутності постановленого вироку.
Разом з тим, апеляційний суд, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, мотивував своє рішення тим, що прокурором заперечуються обставини справи, які ніким не оспорювались під час судового розгляду.
Також апеляційний суд послався на думку прокурора та обвинуваченого, які погодились із такою кваліфікацією дій.
Однак, процесуальний закон не позбавляє суд від обов'язку постановляючи вирок кваліфікувати дії засудженої особи із дотриманням положень закону України про кримінальну відповідальність, навіть якщо стороною обвинувачення та самим обвинуваченим не заперечується правова кваліфікація дій, що зазначена в обвинувальному акті.
За наведеного, суд касаційної інстанції може констатувати, що при занадто широкому тлумаченню положень частини 3 статті 349 КПК України апеляційний розгляд фактично проведений не був, доводи апеляційної скарги прокурора не були належним чином перевірені з наведенням докладних мотивів прийнятого рішення, чого апеляційний суд за положеннями КПК України (4651-17) позбавлений не був.
З огляду на викладене, ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню із призначенням нового розгляду в апеляційному суді за результатами проведення якого слід постановити законне судове рішення, мотивоване належним чином.
Керуючись статтями 376, 434, 436, 438 КПК України, суд
постановив:
Касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області задовольнити.
Ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 30 травня 2016 року щодо засудженого ОСОБА_2 скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню не підлягає.
Судді:
В.Я. Крижановський
М.Й. Вільгушинський
С.С. Слинько
Провадження за касаційною скаргою № 5-6387км16
Категорія: ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України
Головуючий в суді першої інстанції: Ніколаєнко І.В.
Доповідач в суді апеляційної інстанції: Протасов В.І.
Доповідач в касаційній інстанції: КрижановськийВ.Я.