Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Марчук Н.О.,

суддів: Зубара В.В., Романець Л.А.,

при секретарі Бражнику М.В.,

розглянувши кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016140110000462, щодо

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця та мешканця АДРЕСА_1,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді апеляційної інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 07 липня 2017 року,

за участю прокурора Вергізової Л.А.,

У касаційній скарзі прокурор, не погоджуючись із ухваленим щодо ОСОБА_1 рішенням суду апеляційної інстанції через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить його скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Свої вимоги прокурор мотивує тим, що апеляційний суд необґрунтовано залишив без зміни ухвалу суду першої інстанції про закриття кримінального провадження, якою також було стягнуто процесуальні витрати з ОСОБА_1

Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 18 травня 2016 року, залишеною без зміни ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 07 липня 2017 року, ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 286 КК України, у зв'язку з примиренням з потерпілим. Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, закрито.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення судових експертиз у сумі 5 725 грн.

Органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачувався у тому, що він 27 лютого 2016 року близько 13.15 год. у с. Лішня Дрогобицького району Львівської області, керуючи автомобілем "Mersedes-Benz E 200", реєстраційний номер НОМЕР_2, при виїзді з другорядної дороги на головну порушив вимоги п.п. 1.5., 2.3., 10.1., 16.11. Правил дорожнього руху (1306-2001-п) , не переконався у безпеці свого маневру та не надав переваги автомобілю "ЗАЗ 110557", реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2, який рухався по головній дорозі у напрямку м. Самбір, внаслідок чого допустив зіткнення з цим автомобілем. В результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримання поданої скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, якими в розумінні ч. 1 ст. 412 КПК України є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Стаття 126 КПК України визначає види рішень суду, якими може бути вирішено питання про визначення процесуальних витрат. Це можуть бути вирок суду або ухвала про: закриття кримінального провадження; застосування примусових заходів виховного характеру; застосування примусових заходів медичного характеру; ухвала суду апеляційної, касаційної інстанції і Верховного Суду або ж окрема ухвала щодо процесуальних витрат.

З судових рішень убачається, що ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 286 КК України, на підставі ст. 46 КК України у зв'язку із примиренням з потерпілим, кримінальне провадження закрито, та стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення судових експертиз у сумі 5 725 грн.

Тобто, суд першої інстанції постановив рішення у відповідності до вказаної вище норми процесуального закону.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора, доводи якої аналогічні до доводів касаційної скарги, та залишаючи ухвалу суду першої інстанції без зміни, навів переконливе обґрунтування своїх висновків та постановив ухвалу, яка відповідає вимогам ст. 419 КПК України.

Крім того, прокурором не наведено тих істотних порушень, які передбачені ст. 412 КПК України та які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Керуючись статтями 433, 434, 436 КПК України, колегія суддів

Касаційну скаргупрокурора залишити без задоволення, а ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 07 липня 2017 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню не підлягає.