Колегія суддів судової палати Верховного Суду України у кримінальних справах у складі:

Головуючого

Верещак В.М.,

суддів

Мороза М.А., Гошовської Т.В.,

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 22 листопада 2007 року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженої ОСОБА_1 та в її інтересах захисника ОСОБА_2 на вирок Суворовського районного суду м. Херсона від 23 вересня 2005 року,

в с т а н о в и л а:

Зазначеним вироком:

ОСОБА_1, 1963 року народження, раніше не судиму,

- засуджено за ч. 4 ст. 191 КК України (2341-14) на 5 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади та займатися діяльністю, пов'язаною з виконанням організаційно-адміністративних і розпорядчо-господарських функцій, на 3 роки,

- за ч.1 ст. 366 КК України (2341-14) на 2 роки обмеження волі з позбавленням права займати посади та займатися діяльністю, пов'язаною з виконанням організаційно-адміністративних і розпорядчо-господарських функцій на 2 роки.

На підставі ст. 70 КК України (2341-14) остаточно призначено 5 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади та займатися діяльністю, пов'язаною з виконанням організаційно - адміністративних і розпорядчо-господарських функцій на 3 роки.

На підставі ст. 75КК України звільнена від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки.

ОСОБА_1 визнана винною у тому, що в період 1993 - 1996 років, працюючи на посаді головного бухгалтера і касира обласного підприємства "Майстерня з ремонту і виготовлення аптечного обладнання" Фармація" в м. Херсоні, шляхом зловживання службовим становищем привласнила кошти в розмірі 1689 гривень 12 копійок, які надходили від замовників за придбані матеріальні цінності.

Крім того, ОСОБА_1, будучи посадовою особою, при привласнені коштів вносила у офіційні накладні від вересня 1993 року і від 25 вересня 1994 року завідомо неправдиві дані про оплату замовлень за матеріальні цінності.

Ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 23 вересня 2005 року вирок змінений: в частині розгляду цивільного позову ТОВ " Iнфа" скасований, а справа в цій частині направлена на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства; в решті вирок скасований і провадження по справі закрито в зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

У касаційній скарзі засуджена ОСОБА_1 просить судові рішення щодо неї скасувати а справу закрити, за відсутністю в її діях складу злочину. При цьому посилається на те, що судом не здобуто жодного доказу того, що вона привласнювала кошти, суд необгрунтовано визнав її посадовою особою, судова експертиза проведена з порушенням норм закону. Крім цього засуджена вважає, що судом порушена таємниця нарадчої кімнати, зауваження на протокол судового засідання судом не розглядались, у судовому засіданні проводилась заміна секретаря без дотримання норм закону.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_2 просить судові рішення щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу закрити за відсутністю в її діях складу злочину. При цьому посилається на неповноту та однобічність судового слідства і порушення права ОСОБА_1 на захист. Суд не вказав, які саме неправдиві дані внесені засудженою в офіційні документи.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що вони задоволенню не підлягають.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, за які її засуджено, є обгрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджений сукупністю зібраних у справі доказів.

Так, сама засуджена ОСОБА_1 у суді не заперечувала, що допускала порушення фінансової дисципліни, однак вказувала, що вона була змушена допускати такі порушення за вказівкою керівника. При цьому кошти за замовлення на підприємство надходили, і вона вносила їх на рахунок підприємства, хоч повинна була оприбутковувати їх по касі.

Як видно з матеріалів справи, а саме, з наказів по обласному комунальному підприємству "Майстерня з ремонту і виготовлення аптечного обладнання" Фармація " ОСОБА_1 у 1990-1998 році займала посаду головного бухгалтера цього підприємства, а наказом від 28 травня 1993 року на неї додатково були покладені обов'язки касира підприємства. При цьому з ОСОБА_1 укладався договір про повну матеріальну відповідальність. Відповідно до посадової інструкції на ОСОБА_1як на головного бухгалтера були покладені обов'язки, пов'язані з виконанням організаційно-адміністративних і розпорядчо-господарських функцій.

Свідки ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 у суді показали, що вони звертались із замовленнями у підприємство "Майстерня з ремонту та виготовлення аптечного обладнання "Фармація", замовлення оплачували безпосередньо на підприємстві у повному обсязі.

Згідно протоколу вилучення у підприємстві "Фармація" вилучені накладні на оплату і отримання матеріальних цінностей, виконані ОСОБА_1.

За даними висновку судово-бухгалтерської експертизи у період часу з жовтня 1993 по серпень 1995 року на підприємстві "Фармація" виявлена нестача у розмірі 55283107 карбованців, яка була пов'язана з ненадходженням коштів від замовників за виконання замовлень, зайво сплачених сум не виявлено.

Судом перевірялись і не знайшли свого підтвердження доводи засудженої та її захисника про порушення норм кримінально-процесуального закону при проведені експертизи.

Безпідставними є і посилання у касаційних скаргах про порушення права засудженої на захист.

Будь яких порушень кримінально-процесуального закону, у тому числі і тих, на які є посилання у касаційних скаргах, не встановлено.

Дії засудженої кваліфіковані правильно.

Підстав для призначення справи до касаційного розгляду з обов'язковим повідомленням осіб, зазначених у ст.384 КПК України (1001-05) немає.

Керуючись ст.394 КПК України (1001-05) , колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 та в її інтересах захисника ОСОБА_2 залишити без задоволення.