Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у складі:

Головуючого

Коновалова В.М.

суддів

Гошовської Т.В., Мороза М.А.

за участю прокурора

Матюшевої О.В.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 22 листопада 2007 року кримінальну справу за касаційним поданням першого заступника прокурора Iвано-Франківської області на вирок Рожнятівського районного суду Iвано-Франківської області від 21 квітня 2006 року щодо ОСОБА_1.

Цим вироком

ОСОБА_1,

IНФОРМАЦIЯ_1,

немаючого судимості,

засуджено за ч. 1 ст. 366 КК України (2341-14) до штрафу у розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням на один рік права обіймати матеріально-відповідальні посади та посади пов'язані з охороною лісу, за ст. 15 та ч. 1 ст. 368 КК України (2341-14) із застосуванням ст. 69 КК України (2341-14) до штрафу у розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням на один рік права обіймати посади, пов'язані з обслуговуванням матеріальних цінностей та охороною лісу.

На підставі ст. 70 КК України (2341-14) за сукупністю злочинів ОСОБА_1 визначено штраф у розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням на один рік права обіймати посади, пов'язані з обслуговуванням матеріальних цінностей та охороною лісу.

В апеляційному порядку вирок щодо ОСОБА_1. не переглядався.

Як визнав встановленим суд, ОСОБА_1, працюючи майстром лісу Рожнятівського лісництва Броунівського ДЛГ та будучи відповідальним за збереження лісу, дозволив ОСОБА_2, з порушенням встановленого порядку відпуску лісу, зрубати в урочищі "Батин" на ділянці №9 кварталу №15 Рожнятівського лісництва, яка була відведена під рубку прорідження, 46 дерев молодняка хвойної породи віку прорідження, загальною кубомасою 1,462м. вартістю 43грн. 83коп.

7 лютого 2006 року, діючи за попередньою домовленістю з ОСОБА_1, ОСОБА_2 протиправно зрізав зазначені дерева діаметром від 10 до 14см., без оформлення відповідних лісорубочних документів. З метою приховання своїх протиправних дій ОСОБА_1 зробив виправлення у товарно-транспортній накладній №000358, виданій на отримання лісу ОСОБА_3, та видав ОСОБА_2 за відомо неправдивий наряд на відпуск лісопродукції за №2142 та товарно-транспортну накладну №000358, виписані на ім'я ОСОБА_3 для перевезення лісопродукції, отриманої в результаті порушення встановленого порядку використання лісосічного фонду.

За вчинення зазначених злочинних дій, ОСОБА_1 мав намір отримати 550грн. хабаря.

7 лютого 2006 року близько 22-ї години ОСОБА_2, будучи викритим у вчиненні протиправної порубки молодняку, добровільно заявив про намір дати ОСОБА_1 хабар за дозвіл зрубати дерева.

У той же вечір, ОСОБА_2 разом з працівниками міліції, під'їхав до будинку ОСОБА_1. АДРЕСА_1 смт. Рожнятів, де почав передавати йому гроші, проте ОСОБА_1 їх не взяв, оскільки в цей момент до будинку зайшли працівники міліції.

У касаційному поданні перший заступник прокурора Iвано-Франківської області, не оспорюючи доведеності вини та правильності кваліфікації дій ОСОБА_1., зазначає, що суд, призначивши засудженому за ч. 1 ст. 366, ст. 15 та ч. 1 ст. 368 КК України (2341-14) однакові за видом та розміром додаткові покарання, при визначенні остаточного покарання за сукупністю злочинів, застосував як до основного, так і до додаткового покарання принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим, чим порушив вимоги кримінального закону про призначення покарань за сукупністю злочинів. Просить вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, міркування прокурора, яка підтримала касаційне подання, обговоривши його доводи та перевіривши кримінальну справу, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню.

Так, на підставі зібраних по справі доказів суд першої інстанції дійшов висновку щодо доведеності вини ОСОБА_1. у вчиненні інкримінованих йому злочинів, кваліфікував його дії за ч. 1 ст. 366, ст. 15 та ч. 1 ст. 368 КК України (2341-14) та визначив ОСОБА_1 покарання на підставі ст.. 70 КК України (2341-14) за сукупністю цих злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді штрафу у розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням на один рік права обіймати посади, пов'язані з обслуговуванням матеріальних цінностей та охороною лісу.

На думку колегії суддів, при призначенні покарання засудженому ОСОБА_1 суд допустив помилку.

Так, відповідно до вимог ч. 1 ст. 70 КК України (2341-14) , при сукупності злочинів суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

При цьому однакові за видом і розміром покарання поглиненню не підлягають, крім випадку, коли вони призначені у максимальних межах санкцій статей КК.

Визначаючи ОСОБА_1 остаточне покарання на підставі ст. 70 КК України (2341-14) за сукупністю злочинів, передбачених ч. 1 ст. 366, ст. 15 та ч. 1 ст. 368 КК України (2341-14) шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, суд порушив зазначений принцип визначення остаточного покарання, оскільки за цими статтями призначив йому додаткові покарання однакові за видом і розміром - позбавлення на один рік права обіймати посади, пов'язані з обслуговуванням матеріальних цінностей та охороною лісу.

Крім того, призначаючи ОСОБА_1 за вчинені злочині основне покарання у виді штрафу, суд не конкретизував його розмір, а обмежився лише загальним визначенням його розміру.

За таких обставин вирок підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

касаційне подання першого заступника прокурора Iвано-Франківської області задовольнити.

Вирок Рожнятівського районного суду Iвано-Франківської області від 21 квітня 2006 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд.