5-3198км07 Про вчинення грубого порушення законодавства про працю - Текст документа

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 20 листопада 2007 року кримінальну справу за касаційними скаргами засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на вирок Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 28 листопада 2006 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Донецької області від 6 лютого 2007 року,

в с т а н о в и л а :

зазначеним вироком

IНФОРМАЦIЯ_1 року народження,

раніше не судимого,

IНФОРМАЦIЯ_2 року народження,

раніше не судимого,

IНФОРМАЦIЯ_3 народження,

раніше не судимого,

- засуджено кожного за ч.1 ст.172 КК України (2341-14) на 1 рік 6 місяців виправних робіт з відрахуванням в доход держави щомісячно 15% заробітної плати.

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 засуджено за грубе порушення законодавства про працю, а саме: статті 46 Конституції України (254к/96-ВР) , ст.ст. 171, 173 Кодексу законів про працю України (322-08) , ст.ст. 4, 22 Закону України "Про охорону праці" (2694-12) , п.8 Порядку розслідування і ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1112 від 25.08.2004 року (1112-2004-п) , а також ОСОБА_3- за порушення п.11.5.9 "Системи управління охороною праці в вугільній промисловості України", п.п. 3, 5 Посадової інструкції начальника зміни з охорони праці, ОСОБА_1 - за порушення п.11.15.15 "Системи управління охороною праці в вугільній промисловості України", ОСОБА_2 - за порушення п.10.8 "Системи управління охороною праці в вугільній промисловості України", вчинене в ДП ВК "Краснолиманська" за таких обставин.

15.04.2006 року під час другої зміни на дільниці ПР-2 шахти "Краснолиманська", що знаходиться в м. Ординське Донецької області, працівник ОСОБА_4 був травмований на виробництві, внаслідок чого йому були спричинені середньої тяжкості тілесні ушкодження. Про це в.о. помічника начальника дільниці, гірничий майстер дільниці підготовчих робіт ОСОБА_2, всупереч законодавству про працю і своїх обов'язків, не повідомив гірничого диспетчера, а поставив до відома лише начальника дільниці підготовчих робіт №2 ОСОБА_1 Останній після встановлення у ОСОБА_4 в лікарні перелому руки і надання йому медичної допомоги, в порушення законодавства про працю і своїх службових обов'язків, не повідомив про факт травматизму керівництво шахти, а, повернувшись з потерпілим на шахту, разом з начальником зміни з охорони праці шахти "Краснолиманська" ОСОБА_3 і ОСОБА_2 умовили потерпілого тимчасово не розголошувати факт травмування руки на виробництві, пообіцявши вирішити це питання пізніше, від чого у подальшому відмовились.

У період з 15.04.2006 року по 13.07.2006 року під час проведення за заявоюОСОБА_4 службових розслідувань нещасного випадку ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 умисно утаїли факт травматизму потерпілого на виробництві.

Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 6 лютого 2007 року вирок Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 28 листопада 2006 року щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 залишено без зміни. Апеляцію потерпілогоОСОБА_4 задоволено, вирок у частині цивільного позову скасовано, а справу в цій частині направлено на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду.

У касаційних скаргах, доводи яких аналогічні, засуджені ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 просять судові рішення щодо них скасувати, а справу провадженням закрити, доводячи, що вони не вчиняли грубого порушення законодавства про працю і не є суб'єктами злочину, передбаченого ст.172 КК України (2341-14) , а тому місцевим судом було неправильно застосовано кримінальний закон, на що не звернув уваги суд апеляційної інстанції. Окрім того, стверджують, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у передачі їх на поруки трудовому колективу ДП ВК "Краснолиманська". ОСОБА_1 також посилається на те, що за утаювання факту нещасного випадку з ОСОБА_4 на виробництві, він поніс адміністративну відповідальність, передбачену ст.165-4 КУпАП (8073-10) , сплативши штраф, а тому не міг удруге за ці ж дії притягатися до кримінальної відповідальності.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, пояснення засудженого ОСОБА_3 на підтримання касаційної скарги, думку прокурора, який просив відмовити у задоволенні касаційних скарг засуджених, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що касаційні скарги підлягають задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 377 КПК України (1001-05) в ухвалі апеляційного суду мають бути наведені суть апеляцій, докладні мотиви прийнятого рішення. Доводи, що містяться в апеляціях, мають бути проаналізовані і не можуть залишатися без відповіді. При залишенні апеляцій без задоволення в ухвалі апеляційного суду мають бути зазначені підстави, через які апеляції визнано необгрунтованими.

Ці вимоги закону апеляційним судом не дотримано.

Так, в апеляціях засуджені ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3, порушуючи питання про скасування вироку Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 28.11.2006 року щодо них, посилалися на те, що їх дії не містили складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України (2341-14) , оскільки не становили порушення саме законодавства про працю, не носили характер грубого порушення та, окрім того, вони не були суб'єктами цього злочину. Засуджений ОСОБА_1 в апеляції зазначав і про безпідставне притягнення його до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 172 КК України (2341-14) за дії, за які до нього вже було застосовано адміністративне стягнення - штраф на підставі ст. 165-4 КУпАП (8073-10) . Також усі засуджені в своїх апеляціях вказували на безпідставність відмови місцевого суду у задоволенні клопотань про передачу їх на поруки трудовому колективу.

Залишаючи апеляції засуджених без задоволення, апеляційний суд обмежившись лише мотивуванням, чому він вважає засуджених суб'єктами злочину, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України (2341-14) , не навів в ухвалі переконливих підстав для прийняття такого рішення, не дав вичерпної відповіді на інші доводи апеляцій, не сформулював належним чином свої висновки щодо доведеності винуватості засуджених у вчиненні злочину, щодо обгрунтованості призначеного їм покарання і відмови в передачі їх на поруки трудовому колективу.

За таких обставин колегія суддів вважає, що ухвала апеляційного суду в частині вирішення апеляцій засуджених підлягає скасуванню, а справа направленню на новий апеляційний розгляд, під час якого апеляційному суду необхідно перевірити у повному обсязі доводи апеляцій засуджених та прийняти рішення відповідно до вимог закону.

Керуючись ст. 394 - 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

у х в а л и л а:

касаційні скарги засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Донецької області від 6 лютого 2007 року в частині вирішення апеляцій засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд в іншому складі суддів.