5-2951км07 Про ухилення від призову на строкову військову службу - Текст документа

розглянувши в судовому засіданні в м.Києві 8 листопада 2007 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на постановлені щодо нього судові рішення,

в с т а н о в и л а:

Вироком Жидачівського районного суду Львівської області від 2 серпня 2004 року

IНФОРМАЦIЯ_1,

раніше не судимого,

засуджено за ст.335 КК України (2341-14) на 1 рік обмеження волі і на підставі ст.75 КК України (2341-14) звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік.

Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 23 листопада 2004 року вирок залишено без зміни.

Згідно з вироком ОСОБА_1 засуджено за те, що він всупереч п.5 ст.16 Закону України "Про загальний військовий обов'язок та військову службу" (2232-12) , під час весняного призову 2004 року на строкову службу, умисно ухилився від її проходження не з'явившись у зазначений термін в Жидачівський райвійськкомат для відправлення у Збройні сили України.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 стверджує, що до військкомату його не викликали, медичною службою він був визнаний непридатним для проходження військової кафедри, а тому його незаконно засуджено. Такий документ містився у кримінальній справі між аркушами 6 і 7, який зник. Дану обставину підтверджують показання ОСОБА_2 і ОСОБА_3, які разом з ним проходили медичну комісію. За змістом скарги ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу апеляційного суду і направити справу на новий апеляційний розгляд.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що в її задоволенні слід відмовити за таких підстав.

Ухвалою колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 8 грудня 2005 року дану кримінальну справу було направлено прокурору Львівської області для проведення службової перевірки з приводу відсутності між аркушами справи 6 і 7 одного аркуша і де є сліди відривків, як зазначено у касаційній скарзі засудженого ОСОБА_1

Згідно з висновком службового розслідування за наслідками перевірки цього факту, затвердженого Військовим комісаром Жидачівсько-Миколаївського Об'єднаного районного військового комісаріату, встановити час та обставини зникнення вказаного аркуша не представляється можливим, оскільки особова справа ОСОБА_1 скеровувалась до Франківського РВК м.Львова, після чого була скерована до Жидачівського РВК і в подальшому в прокуратуру району для прийняття рішення про порушення кримінальної справи саме при наявності вказаної на даний час кількості аркушів.

В матеріалах особової справи призовника ОСОБА_1 не містилось жодного документу, який би засвідчував його непридатність до військової служби, оскільки рішення про це виноситься на підставі акту обстеження стану здоров'я призовника, який видається після скерування призовника в лікувальний заклад на підставі направлення з військового комісаріату. В даному випадку ні у Франківському РВК м.Львова, ні у Жидачівському РВК немає жодних даних про скерування ОСОБА_1 на обстеження та винесеного рішення про його непридатність до військової служби.

За таких обставин, висновки суду про ухилення ОСОБА_1 від проходження строкової військової служби суд у вироку обгрунтував дослідженими у судовому засіданні доказами, яким дав належну оцінку.

Так, з облікової картки призовника вбачається що ОСОБА_1 у 1998 та 2000 р.р. проходив медичні огляди і за висновками лікарів-спеціалістів визнаний придатним до військової служби, що також підтверджується протоколами засідань призовної комісії від 18 та 24 травня 2004 року.

Iз показань свідка Найди Х.Р. вбачається, що після завершення відстрочки від проходження строкової військової служби у зв'язку із навчанням, ОСОБА_1 неодноразово викликався весною 2004 року у райвійськкомат і вона йому особисто, а також через його батька, передавала повістки про відправку у Збройні Сили, але він не з"являвся, а свідок ОСОБА_4 пояснив, що він теж розмовляв з ОСОБА_1 та з його батьком і роз'яснював, що за ухилення від проходження військової служби настає кримінальна відповідальність.

В матеріалах справи також є акти про відмову ОСОБА_1 від пидпису при врученні повісток для відправки в Збройні Сили України.

Отже, суд повно і всебічно дослідив всі докази у справі та постановив законний, обгрунтований і справедливий вирок. Письмові пояснення ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про непридатність ОСОБА_1 до військової служби, які засуджений долучив до касаційної скарги, колегія суддів не бере до уваги, оскільки зазначені особи на досудовому слідстві і в судовому засіданні як свідки не допитувались.

Дії ОСОБА_1 за ст.335 КК України (2341-14) кваліфіковано вірно, покарання призначено відповідно до вимог ст.65 КК України (2341-14) з урахуванням характеру і ступеня суспільної небезпечності вчиненого та даних про його особу, а тому передбачені законом підстави для призначення справи до касаційного розгляду із повідомленням зазначеним у ст.384 КПК України (1001-05) особам відсутні.