2а/2570/424/12 Про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, якими нараховано податкові зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток - 13.12.2012 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 березня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Вена» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У січні 2012 року ТОВ «Фірма «Вена» звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові від 20 січня 2012 року № 0000462320, № 0000452320, № 0000472320 та № 0000482320.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 березня 2012 року вказаний адміністративний позов було задоволено частково -скасовано податкові повідомлення-рішення від 20 січня 2012 року № 0000462320 та № 000048232 в повному обсязі, а № 0000472320 -в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 228189 грн. 00 коп. (192802 грн. 00 коп. -за основним платежем та 35387 грн. 00 коп. -штрафні (фінансові) санкції).

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що позивач не мав права формувати валові витрати та податковий кредит на підставі документів, складених ТОВ «Євро-Трейд-ЛТД» та ТОВ «Технопром.Буд». Також відповідач посилається на те, що позивач, надавши уточнюючий розрахунок із земельного податку, не визначив суму штрафних (фінансових) санкцій.

Під час судового засідання представник відповідача підтримав свою апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити з підстав, викладених в ній.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги та просив суд відмовити в її задоволенні посилаючись на те. що судом першої інстанції було винесено законне і обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування - відсутні.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ДПІ у м. Чернігові -залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 березня 2012 року -без змін виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що ДПІ у м. Чернігові було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Фірма «Вена» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2010 року по 30 червня 2011 року, про що складено акт від 04 січня 2012 року № 11/23/14245188.

На підставі вказаного акту перевірки були винесені податкові повідомлення-рішення від 20 січня 2012 року № 0000462320, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 4357044 грн. 00 коп., № 0000452320, яким позивачу нараховано податкові зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 343656 грн. 00 коп., з яких 274925 грн. 00 коп. -за основним платежем та 68731 грн. 00 коп. -штрафні (фінансові) санкції, № 0000472320, яким позивачу нараховано податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 558099 грн. 00 коп., з яких 412742 грн. 00 коп. -за основним платежем та 145357 грн. 00 коп. -штрафні (фінансові) санкції та № 0000482320, яким позивачу нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 3063 грн. 31 коп. за порушення строків сплати земельного податку.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями податкового органу ТОВ «Фірма «Вена» звернулося до суду з позовом про їх скасування.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ТОВ «Фірма «Вена» суд першої інстанції виходив з того, що позивачем належними та допустимими доказами доведено правомірність своїх дій щодо формування податкового кредиту та валових витрат на підставі документів, складених ТОВ «Євро-Трейд-ЛТД» та ТОВ «Технопром.Буд». Також суд першої інстанції послався на те, що позивач подав уточнюючий розрахунок земельного податку після отримання витягу із технічної документації нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а тому відсутні підстави для нарахування штрафних санкцій за порушення строків сплати податку.

Колегія суддів погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

У відповідності до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», норми якого були чинними на час виникнення спірних правовідносин, податковий кредит -сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», норми якого були чинними на час виникнення спірних правовідносин, валові витрати виробництва та обігу -сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Із вказаних норм права вбачається, що обов'язковою умовою виникнення права на формування податкового кредиту є сплата податку на додану вартість у ціні придбаного або виготовленого товару чи послуг, а умовою віднесення витрат до складу валових витрат є фактичне придбання або виготовлення товарів (робіт, послуг).

Таким чином, під час здійснення контролю за правомірністю формування платником податку податкового кредиту та валових витрат підлягає перевірці фактичне придбання (виготовлення) товару чи отримання послуги.

Судом встановлено, що між ТОВ «Фірма «Вена» та ТОВ «Євро-Трейд-ЛТД» було укладено договір поставки № ЄК-05 від 02 березня 2009 року. Згідно умов вказаного договору ТОВ «Євро-Трейд-ЛТД» зобов'язувалося поставити та передати позивачу санітарно-технічне, нагрівальне, опалювальне та інше обладнання цих груп товарів.

На підтвердження фактичного отримання товару від ТОВ «Євро-Трейд-ЛТД» за вказаним договором позивач надав суду копії видаткових накладних, податкових накладних, прибуткових накладних. Факт оплати позивачем товару підтверджується копіями платіжних доручень. Транспортування здійснювалося ТОВ «Євро-Трейд-ЛТД», у зв'язку з чим документи, які підтверджують перевезення товару, у розпорядженні ТОВ «Фірма «Вена» не перебувають.

Також з матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ТОВ «Технопром.Буд» було укладено договір поставки № 584К11 від 05 січня 2011 року. Згідно умов вказаного договору ТОВ «Технопром.Буд» зобов'язувалося поставити та передати позивачу товари, найменування яких визначається у накладних.

На підтвердження фактичного отримання товару від ТОВ «Технопром.Буд» за вказаним договором позивач надав суду копії видаткових накладних, податкових накладних, прибуткових накладних. Факт оплати позивачем товару підтверджується копіями платіжних доручень. Транспортування здійснювалося ТОВ «Технопром.Буд», у зв'язку з чим документи, які підтверджують перевезення товару, у розпорядженні ТОВ «Фірма «Вена» не перебувають.

Подальше використання ТОВ «Фірма «Вена» товару, що був придбаний у ТОВ «Євро-Трейд-ЛТД» та ТОВ «Технопром.Буд», в межах власної господарської діяльності підтверджується податковими та видатковими накладними, які були складені у зв'язку з продажем такого товару третім особам. Також позивач надав суду копії довіреностей, якими треті особи уповноважували своїх представників отримувати товар від ТОВ «Фірма «Вена».

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач належними доказами підтвердив фактичне здійснення операцій з ТОВ «Євро-Трейд-ЛТД»та ТОВ «Технопром.Буд»та правомірність своїх дій по формуванню податкового кредиту і валових витрат на підставі документів, складених вказаними юридичними особами.

У зв'язку з цим колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правомірно задоволено вимоги ТОВ «Фірма «Вена» про скасування податкового повідомлення-рішення від 20 січня 2012 року № 0000462320 в повному обсязі та № 0000472320 -в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 228189 грн. 00 коп. (192802 грн. 00 коп. -за основним платежем та 35387 грн. 00 коп. -штрафні (фінансові) санкції).

Перевіряючи наявність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові від 20 січня 2012 року № 0000482320 колегія суддів встановила наступне.

Підставою для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій стало те, що позивач, на думку податкового органу, із запізненням подав уточнюючий розрахунок плати за землю, а тому зобов'язаний був самостійно нарахувати та сплатити відповідні санкції.

Згідно листа Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради від 12 вересня 2012 року № 4804, який був наданий на запит суду апеляційної інстанції, рішення Чернігівської міської ради «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Чернігова за станом на 01 січня 2010 року» було прийняте 31 березня 2011 року, однак набуло чинності 06 квітня 2011 року.

Із листа Управління Держкомзему у м. Чернігові від 11 вересня 2012 року № 02-03/3543 вбачається, що із заявою про надання технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Чернігова позивач звертався 31 січня, 07 лютого, 11 лютого, 23 березня, 29 березня та 01 квітня 2011 року.

Запитувані документи були надані позивачу лише 03 червня 2011 року. Уточнюючий розрахунок плати за землю поданий позивачем 09 червня 2011 року.

Згідно абз. 2 п. 286.4 ст. 286 ПК України у разі зміни протягом року об'єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни.

У зв'язку з цим колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач подав до податкового органу уточнюючий розрахунок плати за землю у межах встановленого строку, а тому не був зобов'язаний сплачувати штрафні (фінансові) санкції.

Відтак. судом першої інстанції було зроблено вірний висновок про задоволення вимог позивача про скасування податкового повідомлення-рішення від 20 січня 2012 року № 0000482320.

Доводи апеляційної скарги ДПІ у м. Чернігові не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 06 березня 2012 року, та не можуть бути підставами для її скасування.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне і обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ДПІ у м. Чернігові -залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 березня 2012 року -без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

В задоволення апеляційної скарги Державної податкової інспекції у м. Чернігові -відмовити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 березня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.