Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Лагнюка М.М.,

суддів: Орлянської В.І. та Франтовської Т.І.,

розглянувши касаційну скаргу прокурора, котрий приймав участь під час розгляду кримінального провадження судом апеляційної інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 25 жовтня 2016 року,

вироком Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 4 липня 2016 року

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянин України, уродженець м. Красний Лиман Донецької області, зареєстрований АДРЕСА_1, мешканець

АДРЕСА_2, раніше судимий, засуджений за частиною 3 статті 185 КК України на 5 років позбавлення волі.

Також цим вироком визнаний винуватим та засуджений ОСОБА_2, що в касаційному порядку не оскаржується.

Ухвалою Донецької області від 25 жовтня 2016 рокувирок Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 4 липня 2016 року залишено без зміни.

Зі змісту касаційної скарги вбачається, що прокурор не погоджується з ухвалою суду апеляційної інстанції, просить її скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Відповідно до вимог частин 2 статті 427 КПК України у касаційній скарзі, окрім іншого, наводяться обґрунтування вимог щодо незаконності чи необґрунтованості судових рішень з урахуванням підстав для їх скасування або зміни судом касаційної інстанції, визначених у статті 438 КПК України, а також зазначаються вимоги до суду касаційної інстанції, які б узгоджувалися зі статтею 436 КПК України.

Однак, вказаних вимог кримінального процесуального закону прокурор не дотримався.

Так, зі змісту касаційної скарги вбачається, що прокурор в обґрунтування своєї позиції вказує на порушення судом апеляційної інстанції вимог статті 419 КПК України, при цьому посилаючись на порушення права на захист засудженого не наводить обґрунтувань такої позиції з урахуванням вимог кримінального процесуального законодавства.

Окрім вказаного, згідно з частиною 5 статті 427 КПК України до касаційної скарги додаються належним чином оформлені та засвідчені копії судових рішень, які оскаржуються, як це передбачено пунктами 13.6, 13.7 Інструкції з діловодства у місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, апеляційному суді Автономної Республіки Крим та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ, затвердженої наказом № 173 Державної судової адміністрації України від 17 грудня 2013 року (v0173750-13) .

Тобто копія судового рішення, яка складається з кількох аркушів, повинна бути прошнурована нитками на п'ять проколів, підписана відповідальним працівником (особою) суду та суддею, скріплених відбитком гербової печатки суду, а на зворотному боці останнього аркуша - скріплена підписом судді, працівника апарату суду, засвідчена відбитком гербової печатки суду, із зазначенням кількості зшитих аркушів.

Проте, прокурор долучив до касаційної скарги копію вироку районного суду, яка належним чином не засвідчена.

Таким чином, недодержання прокурором вимог, передбачених статтею 427 КПК України, є підставою для залишення його касаційної скарги без руху.

На підставі викладеного та керуючись частиною 1 статті 429 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу прокурора, котрий приймав участь під час розгляду кримінального провадження судом апеляційної інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 25 жовтня 2016 року щодо засудженого ОСОБА_1, залишити без руху, надавши йому триденний строк для усунення недоліків з дня отримання ним ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.