5-4210км07 Про вчинення шахрайства в особливо великих розмірах - Текст документа

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 1 листопада 2007 року кримінальну справу щодо ОСОБА_1 за касаційним поданням заступника прокурора Iвано-Франківської області на судові рішення у даній справі.

Вироком Городенківського районного суду Iвано-Франківської області від 7 лютого 2007 року

IНФОРМАЦIЯ_1 народження,

несудимого,

засуджено за ч.4 ст. 190 КК України (2341-14) на 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

Постановлено стягнути з засудженого ОСОБА_1 на користь потерпілих: ОСОБА_2 45 450 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та ОСОБА_3 49 350 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 3 000 грн.-моральної шкоди.

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він, 23 січня 2002 року отримав від ОСОБА_1, жительки с. Дубки Городенківського району Iвано-Франківської області, 1 300 доларів США, що по курсу НБУ становило 6 916 грн., за виготовлення ним в короткий час і на вигідних умовах візи для виїзду в Iрландію, однак наміру виконувати зобов'язання не мав, а отриманні гроші привласнив та використав на власні потреби.

26 грудня 2001 року, ОСОБА_1, отримав від ОСОБА_4, жителя с. Дубки Городенківського району, шляхом обману та зловживання довірою, 600 доларів США, а 3 січня 2002 року-400 доларів США, що в загальному по курсу НБУ становило 5 300 грн., за виготовлення візи для оформлення виїзду за кордон в Iрландію, що не відповідало дійсності, які привласнив та витратив на власні потреби.

16 липня 2004 року, ОСОБА_1, діючи як директор ПП "Діона" і не маючи ліцензії на здіснення будівельної діяльності, уклав угоду з ОСОБА_3 про виконання будівельних робіт, отримавши від нього 9 000 євро, що по курсу НБУ становило 59 220 грн., про що написав відповідну розписку. Для видимості реального виконання договору ОСОБА_1 придбав будівельних матеріалів на загальну суму 1500 євро, а потім зник, привласнивши 7 500 євро.

У квітні 2006 року, ОСОБА_1, діючи як директор ПП "Діона", уклав угоду з ОСОБА_2 про виконання будівельних робіт, отримавши від неї 9 000 доларів США, про що написав розписки. Проте ніяких робіт по будівництву ОСОБА_1 не виконав, а отриманні гроші привласнив та використав на власні потреби.

Ухвалою Апеляційного суду Iвано-Франківської області від 23 травня 2007 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

У касаційному поданні прокурор посилається на неправильне застосування кримінального закону, що призвело до неправильної кваліфікації дій ОСОБА_1 Просить перекваліфікувати дії засудженого ОСОБА_1 за епізодами заволодіння коштами ОСОБА_4, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з ч.4 на ч.3 ст. 190 КК України (2341-14) та призначити відповідне покарання, оскільки він заволодів коштами потерпілих у великому розмірі. Вказує також про порушення апеляційним судом ст. 377 КПК України (1001-05) .

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що у задоволенні такого слід відмовити.

Як вбачається з матеріалів справи, висновки про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні шахрайства в особливо великих розмірах та кваліфікацію його дій за ч.4 ст.190 КК України (2341-14) , місцевий суд зробив на підставі зібраних у справі та детально наведених у вироку доказів в їх сукупності та взаємозв'язку, і такі висновки у поданні прокурора не оспорюються.

Суд апеляційної інстанції ретельно перевіряв доводи, аналогічні тим, що викладені у касаційному поданні прокурора про неправильну кваліфікацію дій ОСОБА_1 за епізодами вчинення шахрайських дій щодо ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 Викладені в судових рішеннях мотиви про визнання цих доводів безпідставними, такими, що не відповідають матеріалам справи, колегія суддів знаходить обгрунтованими.

Місцевий суд правильно кваліфікував злочинні дії ОСОБА_1 за ч.4 ст. 190 КК України (2341-14) з наведенням у вироку відповідних кваліфікуючих ознак, тому доводи прокурора з приводу неправильної кваліфікації дій ОСОБА_1 за епізодом вчинення шахрайських дій щодо ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 позбавлені підстав. Крім того, дії ОСОБА_1 органом досудового слідства кваліфіковано за ч.4 ст. 190 КК України (2341-14) . А відповідно до вимог ст. 275 КПК України (1001-05) судовий розгляд справи проводиться в межах пред'явленого обвинувачення.

Що стосується призначеного ОСОБА_1 покарання, то воно є справедливим, відповідає вимогам ст. 65 КК України (2341-14) . Місцевий суд врахував ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, дані про особу винного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, має на утриманні двох неповнолітніх дітей та частково відшкодував завдану злочином шкоду. Отже, підстав для зміни судових рішень в цій частині немає.

Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України (1001-05) . Як видно зі справи, апеляційний суд, залишаючи апеляції без задоволення, в ухвалі зазначив докладні мотиви прийнятого рішення.

Таким чином, передбачених ст. 398 КПК України (1001-05) підстав для призначення даної справи до розгляду касаційним судом з повідомленням визначених ст. 384 КПК України (1001-05) осіб, немає.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 394 КПК України (1001-05) , колегія суддів,

у х в а л и л а:

У задоволенні касаційного подання заступника прокурора Iвано-Франківської області на вирок Городенківського районного суду Iвано-Франківської області від 7 лютого 2007 року та ухвалу Апеляційного суду Iвано-Франківської області від 23 травня 2007 року щодо ОСОБА_1відмовити.