Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Крижановського В.Я.,

суддів: Вільгушинського М.Й., Наставного В.В.,

розглянувши касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, на вирок Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 19 січня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 25 жовтня 2016 року щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2,

Вироком Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 19 січня 2016 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 визнано невинуватими у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 365 КК України, та виправдано. Вироком суду вирішено долю речових доказів.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 25 жовтня 2016 року апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, а вирок суду від 19 січня 2016 року щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2 - без зміни.

До Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла касаційна скарга прокурора, що всупереч положенням п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК України не містить обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень.

При цьому слід враховувати положення ч. 1 ст. 433 КПК України, якою передбачені межі перегляду кримінального провадження судом касаційної інстанції.

Так, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального

та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

У скарзі оспорюється правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження, що згідно зі ст. 438 КПК України не є підставою для скасування або зміни судових рішень за результатами розгляду касаційної скарги у суді касаційної інстанції.

Касаційна скарга не відповідає вимогам кримінального процесуального закону, оскільки в ній не зазначені конкретні порушення закону, допущені судами, які відповідно до 438 КПК України (4651-17) є підставами для зміни чи скасування вказаних судових рішень.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 427 КПК України касаційна скарга повинна містити вимоги до суду касаційної інстанції, які мають узгоджуватися зі ст. 436 КПК України, відповідно до якої суд касаційної інстанції

за наслідками розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; змінити судове рішення.

При цьому, вимоги прокурора до касаційного суду сформульовані без урахування положень вказаної статті.

Так, всупереч вимогам ч. 5 ст. 427 КПК України до скарги додано копії судових рішень, але незавірених у встановленому порядку, як це передбачено п. 13.7 Інструкції з діловодства в місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, Апеляційному суді Автономної Республіки Крим та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 17 грудня 2013 року № 173 (v0173750-13) .

Отже, подана касаційна скарга не відповідає зазначеним положенням кримінального процесуального закону, що є підставою згідно з ч. 1 ст. 429 КПК України для залишення її без руху з наданням особі, яка її подала, п'ятнадцятиденного строку для усунення недоліків.

Керуючись ст. 429 КПК України, суд

Касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, на вирок Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 19 січня

2016 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 25 жовтня 2016 року щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2 залишити без руху і встановити строк, необхідний для усунення вказаних недоліків касаційної скарги, що становить п'ятнадцять днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу.

Скарга підлягає поверненню в разі, якщо особа не усунула недоліки касаційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк.

Ухвала оскарженню не підлягає.