Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України

у складі:

головуючого - судді

Кравченка К.Т.,

суддів

Пошви Б.М. і Мороза М.А.,

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 1 листопада 2007 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_1 на вирок Першотравневого районного суду м. Чернівців від 21 липня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Чернівецької області від 31 жовтня 2006 року щодо ОСОБА_2

Вироком Першотравневого районного суду м. Чернівців від 21 липня 2006 року

ОСОБА_2,

IНФОРМАЦIЯ_1,

уродженця с. Сілятин Путильського району Чернівецької області, раніше не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 296 КК України (2341-14) на 2 роки позбавлення волі.

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України (2341-14) ОСОБА_2 від призначеного покарання звільнено з випробуванням, з іспитовим строком на 1 рік з покладанням на нього відповідних обов'язків.

Також цим вироком засуджено ОСОБА_3, щодо якого судові рішення не оскаржено.

За вироком суду ОСОБА_2 визнано винуватим і засуджено за те, що він разом з ОСОБА_3, 1 червня 2006 року приблизно о 18 год., перебуваючи на вул. Червоноармійській в м. Чернівцях, де ОСОБА_3 грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, в присутності сторонніх громадян, підійшов до потерпілого ОСОБА_4 і почав висловлюватися на його адресу нецензурними словами. Діючи з особливою зухвалістю, щоб провчити потерпілого за невміле керування транспортним засобом, завдав потерпілому декілька ударів в голову. Через незначний проміжок часу ОСОБА_2, який був свідком цих подій, підійшов до них і став активно підтримувати ОСОБА_3, та протиставляючи себе суспільству, зневажливо ставлячись до присутніх громадян, висловлювався на адресу потерпілого нецензурною лайкою, а також завдав потерпілому декілька ударів по різних частинах тіла. У результаті їхніх дій потерпілому спричинено легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я.

Крім цього, під час хуліганських дій ОСОБА_3 за вказівкою ОСОБА_2 зірвав з автомобіля потерпілого, реєстраційний номерний знак.

Ухвалою колегії суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернівецької області від 31 жовтня 2006 року вирок щодо ОСОБА_2 залишено без зміни.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_1 просить судові рішення щодо ОСОБА_2 скасувати, справу провадженням закрити за відсутністю в діях ОСОБА_2 складу злочину, посилаючись при цьому на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, що вину засудженого у вчинені злочину не доведено і вона нічим не підтверджена. Крім того вказує на істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону та неправильне застосування кримінального закону, внаслідок чого ОСОБА_2 не було звільнено від призначеного покарання на підставі Закону України "Про амністію" (2591-15) .

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що у задоволенні скарги слід відмовити.

Перевіркою матеріалів справи встановлено, що суд проаналізував зібрані у справі докази і дійшов правильного висновку щодо фактичних обставин.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України (2341-14) , суд обгрунтував сукупністю доказів, досліджених у судовому засіданні і детально викладених у вироку. Кваліфікація дій засудженого відповідає встановленим обставинам справи і є правильною.

Посилання захисника ОСОБА_1 на те, що винність ОСОБА_2 у вчиненні хуліганства не доведено, є безпідставними і спростовані доказами, що є у справі.

Доводи, наведені у касаційній скарзі, аналогічні за змістом доводам апеляції, які було ретельно перевірено апеляційним судом і в ухвалі наведено докладні та мотивовані підстави, через які апеляцію визнано необгрунтованою. Рішення апеляційного суду відповідає матеріалам справи.

Iстотних порушень органами досудового слідства чи судом норм кримінально-процесуального закону, які були б підставою для зміни або скасування судових рішень, не встановлено.

Призначаючи ОСОБА_2 покарання, суд урахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про особу засудженого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Доводи захисника ОСОБА_1 про необхідність застосування до ОСОБА_2 п. "г" ст. 1 Закону України "Про амністію" від 31 травня 2005 року (2591-15) судом касаційної інстанції, є безпідставними.

Відповідно до п. "б" ст. 8 Закону України "Про амністію" від 31 травня 2005 року (2591-15) виконання закону щодо осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, покладається на суди за місцем відбуття покарання засудженим - за поданням органу виконання покарань, погодженим з органом внутрішніх справ, який здійснює контроль за поведінкою засудженого, або за заявою самої особи, її захисника чи законного представника, а не на суд касаційної інстанції.

Виходячи з наведеного, підстав для призначення справи до розгляду у касаційному порядку з повідомленням зазначених у ст. 384 КПК України (1001-05) осіб немає.

Керуючись ст. 394 КПК України (1001-05) , колегія суддів Судової палати Верховного Суду України у кримінальних справах

у х в а л и л а :

у задоволенні касаційної скарги захисника ОСОБА_1 щодо засудженого ОСОБА_2 відмовити.