У х в а л а
Колегія суддів судової палати Верховного Суду України у кримінальних справах у складі:
Головуючого
Верещак В.М.,
суддів
Заголдного В.В., Кривенди О.В.,
за участю прокурора
Колесниченко О.В.,
розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 1 листопада 2007 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Автономної Республіки Крим на вирок Феодосійського міського суду від 5 червня 2006 року,
в с т а н о в и л а:
Зазначеним вироком засуджений:
ОСОБА_1, IНФОРМАЦIЯ_1 року народження, раніше несудимий,
- за ч. 1 ст. 164 КК України (2341-14)
на 1 рік обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України (2341-14)
ОСОБА_1 від призначеного покарання звільнено з іспитовим строком 1 рік.
Постановлено стягнути із ОСОБА_1на користь ОСОБА_2 заборгованість за аліментами у розмірі 7323 грн. 54 коп. за період з 01.10.2001 року по 14.03.2006 роки.
ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що будучи рішенням Феодосійського міського суду від 16.10.2001 року зобов'язаним сплачувати на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дочки - ОСОБА_3, IНФОРМАЦIЯ_2 року народження, що проживає з матір'ю, аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менш -1/2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, щомісяця починаючи з 01.10.2001 року і до її повноліття. У період з 01.10.2001 року і до 14.03.2006 року від сплати аліментів злісно ухилявся, ніякої матеріальної допомоги своїй дочці не надавав, на попередження про необхідність виплати заборгованості за аліментами, а також можливості притягнення до кримінальної відповідальності за ухилення від сплати аліментів на утримання дочки не реагував. Постійної роботи не мав, працевлаштуванням не займався.
У апеляційній інстанції справа не переглядалась.
У касаційному поданні заступник прокурора Автономної Республіки Крим просить вирок щодо ОСОБА_1 частині вирішення цивільного позову скасувати, а справу у цій частині закрити.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 28 КПК України (1001-05)
особа, яка зазнала матеріальної шкоди від злочину, вправі при проваджені в кримінальній справі пред'явити до обвинувачуваного або до інших осіб, що несуть матеріальну відповідальність за дії обвинувачуваного, цивільний позов, який розглядається судом разом із кримінальною справою.
Однак, як вбачається з вироку, суд стягнув із ОСОБА_1на користь ОСОБА_2 не матеріальний збиток, заподіяний злочином, а заборгованість за аліментами на дитину,
Приймаючи таке рішення, суд не врахував, що порядок стягнення аліментів і заборгованості за ними визначений ст.ст. 194-195 Сімейного кодексу України (2947-14)
та ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" (606-14)
. Згідно з якими заборгованість за аліментами визначається державним виконавцем і стягується за виконавчим листом, який видається на підставі рішення про стягнення коштів на утримання дитини.
Оскільки суд повторно стягнув із ОСОБА_1суму, що повинна була бути виплачена у порядку виконання рішення суду про стягнення аліментів, вирок Феодосійського міського суду від 5 червня 2006 року у частині вирішення цивільного позову підлягає скасуванню у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, а справа у цій частині - закриттю.
Керуючись ст. 395,396 КПК України (1001-05)
, колегія суддів
у х в а л и л а:
касаційне подання заступника прокурора Автономної Республики Крим задовольнити.
Вирок Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 5 червня 2006 року щодо ОСОБА_1 у частині вирішення цивільного позову скасувати, а справу у цій частині закрити.
В решті вирок залишити без зміни.
Судді:
Верещак В.М.
Заголдний В.В.
Кривенда О.В.