Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Широян Т. А., суддів Зубара В. В., Матієк Т. В.,

розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 13 грудня 2016 року,

Вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 09 жовтня 2006 року ОСОБА_4 визнано винним та призначено покарання за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 153, ч. 2 ст. 153, ч. 2 ст. 152, ч. 3 ст. 152, ст. 70 КК України призначено покарання за сукупністю злочинів у виді 12 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України до покарання частково приєднана не відбута частина покарання призначеного за вироком Харківського районного суду Харківської області від 25 листопада 1998 року і за сукупністю вироків призначено покарання у виді 14 років позбавлення волі.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 27 січня 2016 року, відповідно до вимог п. 5 ст. 72 КК України, засудженому ОСОБА_4 у строк відбування покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 19 жовтня 2006 року зараховано строк попереднього ув'язнення з 30 липня 2005 року по 28 лютого 2007 року включно.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 13 грудня 2016 року апеляційні скарги засудженого ОСОБА_4 та захисника ОСОБА_5 залишено без задоволення, а ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 27 січня 2016 року без зміни. У касаційній скарзі засуджений просить скасувати ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 13 грудня 2016 року.

Перевіривши касаційну скаргу та долучені до неї копії судових рішень, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 424 КПК України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції, якщо вони перешкоджають подальшому кримінальному провадженню.

У ч. 1 ст. 539 КПК України встановлено, що питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 539 КПК України, за наслідками розгляду клопотання (подання) суд постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в апеляційному порядку. Згідно п. 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України (зі змінами від 02 червня 2016 року) одним із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Системне тлумачення статей Кримінального процесуального кодексу України (4651-17) дозволяє дійти висновку про те, що судові рішення, якими вирішуються питання, пов'язані з виконанням вироку, не підлягають касаційному оскарженню, оскільки таке оскарження не передбачене у вищевказаній статті цього Кодексу.

Так як оскаржувані засудженим судові рішення стосуються питань, пов'язаних із виконанням вироку, і, відповідно до ч. 2 ст. 424 КПК України, не перешкоджають кримінальному провадженню у справі, а тому не є предметом розгляду суду касаційної інстанції, то у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Враховуючи викладене та керуючись п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК України п. 6 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України " Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року (1402-19) , колегія суддів

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_4 на ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 13 грудня 2016 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.